Гіг-економіка хаосу: модель «одноразових агентів» як новий етап російської гібридної агресії проти ЄС

Пропонуємо вашій увазі статтю Володимира Паливоди, експерта у сфері міжнародних відносин, «Гіг-економіка хаосу: модель “одноразових агентів” як новий етап російської гібридної агресії проти ЄС».

Після масового видворення з європейських країн понад 750 російських дипломатів, більшість із яких були ідентифіковані як кадрові офіцери СЗР РФ та військової розвідки, Москва зіткнулася з необхідністю радикальної трансформації своєї розвідувально-підривної діяльності. Традиційна модель шпигунства, що базувалася на розгалужених резидентурах [1] і залученій до тривалого співробітництва агентурі, поступилася місцем агресивній моделі так званої гіг-економіки [2]. Російські спецслужби перетворили зашифровані месенджери на оперативний ринок, де диверсії купуються як разові послуги, а виконавці перетворилися на щось на кшталт паперового посуду: використав і викинув.

Сучасна російська гібридна війна в Європі дедалі частіше функціонує за принципом чорноринкової платформи. Ключовим інструментом став Telegram, який забезпечує дистанцію між державою-замовником і безпосереднім виконавцем. Масштаби цієї діяльності вражають: за даними розслідування медійного проєкту «Вот Так» [3], лише з початку 2026 року в російськомовних чатах із пропозиціями роботи було розміщено понад 20 мільйонів оголошень із завуальованими закликами до диверсій.

Етапи залучення одноразового агента

Оголошення ніколи не починаються зі слова «диверсія». Використовуються терміни «прості завдання», «гнучкий графік», «робота без досвіду». Кандидату пропонують тестові завдання: «просту технічну роботу» — наприклад, зняти на відео певний об’єкт або перевірити систему відеоспостереження.

При переході на приватне спілкування завдання стають дедалі складнішими та небезпечнішими: підпали військової техніки, знищення логістичних вузлів або розвідка військових об’єктів.

Обов’язковою умовою оплати є фіксація доказів шляхом відеозапису виконаної роботи та надіслання через застосунок Timestamp Camera. Це не лише звіт для куратора, а й інструмент шантажу виконавця та готовий контент для російської пропаганди.

Гроші в цій системі повністю замінюють лояльність. Оплата за проведені акції в країнах ЄС коливається від 1500 до 3000 доларів/євро, а за масштабні підпали — понад 10 тисяч доларів/євро.

Литва як «оперативна лабораторія» та полігон ГРУ

Епіцентром випробувань цієї моделі стала Литва. Аналіз конкретних справ, оприлюднених литовською владою та міжнародними розслідувачами, розкриває системність зусиль РФ у цій сфері. Так, вербувальник під псевдонімом «Ян Пол» пропонував винагороду в розмірі 1500 доларів/євро за підпал військового автомобіля НАТО чи зйомку відео про нібито «запуски військових дронів із території Литви проти Росії». Через кілька днів після реалізації таких замовлень СЗР РФ офіційно оголосила, що Україна планує атаки БпЛА з країн Балтії. Це демонструє пряму координацію між закордонними диверсіями та державним наративом Москви.

У травні 2024 року 17-річний уродженець Херсона Данило Бардадім здійснив підпал магазину IKEA у Вільнюсі. За даними слідства, він діяв в інтересах російського ГРУ, розраховуючи на отримання 10 тисяч євро та автомобіля BMW. Магазин IKEA був обраний не випадково, а тому, що ця торговельна мережа пішла з Росії. Бардадім та його спільник, також громадянин України, на замовлення російської спецслужби обіцяли підпалити та підірвати торгові центри в Литві та Латвії з метою примусу влади цих країн та всього ЄС до скорочення або припинення підтримки України та дестабілізації державних структур. Бардадіма затримали, коли він повернувся до Литви, щоб забрати зі схованки кошти, призначені для іншої диверсії — на території Латвії. У листопаді 2025 року зловмисник був засуджений Вільнюським окружним судом до трьох років і чотирьох місяців позбавлення волі. Його спільника затримали та засудили в Польщі. Справа Бардадіма є класичним прикладом профілю одноразового агента: молодий, сторонній, легкозамінний.

У січні 2026 року литовська влада звинуватила ГРУ в організації спроб підпалів підприємства, що постачає Україні радіосканери. Серед затриманих — громадяни Росії, Білорусі, Іспанії, Колумбії та Куби.

У квітні 2026 року було викрито міжнародну групу, яка готувала вбивства проукраїнських активістів та російських дисидентів, що проживають у Литві. У місцевій кримінальної поліції кваліфікували це як злочини гібридного типу.

«Метод дятла»

Російська стратегія не обмежується однією країною. Вона охоплює всю Східну та Центральну Європу. Так, у «прайс-листі» згаданого вище «Яна Пола» значилися завдання щодо підпалів у Польщі локомотивів, телекомунікаційних веж та об’єктів, пов’язаних із наданням допомоги Україні (оплата до 3 000 євро), а також офісів латвійських політичних партій та офісу Конфедерації українських громад «Віче» у Ризі. Спецслужби Чехії зафіксували спроби масової закупівлі електричних запалювачів для проведення серії диверсій. На початку серпня 2026 року у Німеччині заарештували 33-річного українця, який  проводив відеозйомку території одного з оборонних підприємств для підготовки там диверсійної акції.

Європол та британська контррозвідка МІ-5 описують цю діяльність як «метод дятла»: серія поодиноких ударів по цивільних об’єктах та легкодоступній інфраструктурі. Самі по собі вони виглядають як кримінал, але разом створюють карту постійного тиску, змушуючи безпекові органи працювати на виснаження, а суспільство — відчувати невпевненість.

Гібридна ескалація в Європі

Окремо слід розглянути ситуацію навколо інциденту з дроном в аеропорту Лейпцига. Цей аеропорт є базою програми НАТО SALIS [4] для перевезення вантажів літаками «Ан-124», а також найбільшим європейським хабом міжнародної компанії експрес-доставки DHL і майданчиком обслуговування українських транспортних літаків. На початку серпня 2026 року сталася спроба атаки на український вантажний літак «Ан-124» із застосуванням FPV-дрона. Попри попередні повідомлення, безпілотник не просто знайшли поблизу — він врізався у крило повітряного судна. Водночас вибухівка (до 800 г суміші PETN і семтексу [5]), яку ніс дрон, із невідомих причин не здетонувала. За оцінками вибухотехніків, такої кількості було достатньо для серйозного пошкодження літака з тонкою обшивкою. Зазвичай у крилах літаків розміщені паливні баки, тому у разі вибуху наслідки могли бути дуже значними. А якщо вірити повідомленням деяких ЗМІ про те, що «Ан-124» був завантажений боєприпасами, то наслідки диверсії могли бути просто катастрофічними [6]. До речі, пластид семтекс — той самий вибуховий матеріал, який використали в теракті над Локербі у 1988 році [7].

Оскільки диверсія не вдалася, експерти припускають, що виконавцем міг бути якраз одноразовий агент, якому не вистачило професійного досвіду. Але факт проникнення дрона на режимну територію аеропорту біля українських вантажних літаків є якісно новим і тривожним сигналом, а не просто ще одним інцидентом розвідувального характеру [8]. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав це «новим рівнем загрози» та «сценарієм гібридного теракту».

Зважаючи на таку ситуацію, глава МВС підписав розпорядження про збільшення штату підрозділу боротьби з БпЛА зі 150 до 300 осіб. Кількість баз його дислокації також зросте вдвічі. Підрозділ планується оснастити сучасними системами радіоелектронної боротьби та засобами перехоплення безпілотників для формування «захисного купола» над об’єктами критичної інфраструктури Німеччини.

10 серпня 2026 року у Болгарії сталися вибухи на складі боєприпасів компанії EMCO. Заяві міністра внутрішніх справ Болгарії Івана Демерджієва про те, що подія не пов’язана із зовнішніми чинниками, мало хто повірив. Ця компанія після 2014 року розпочала постачання військової продукції Україні. Її власник Еміліан Гебрєв стверджував, що 2015 року його двічі намагалися отруїти речовиною, схожою на нервово-паралітичний препарат «Новичок» [9]. А у липні 2022 року та червні 2023 року вибухали боєприпаси на інших об’єктах компанії. За словами колишнього міністра оборони країни Тодора Тагарева, прямо чи через посередників Україна отримує більше половини озброєнь болгарського виробництва. Болгарська влада ще в попередні роки розслідувала можливу причетність російських спецслужб до серії вибухів на складах боєприпасів. У 2021 році прокуратура повідомила про підозру шести громадянам Росії.

Соціальний портрет та логіка «одноразовості»

Термін «одноразовий агент» найкраще пояснює ставлення Москви до своїх інструментів. Росія шукає людей не за переконаннями, а за вразливістю. Ідеальний кандидат — це людина з хаотичним способом життя, боргами, міграційним минулим або правовою незахищеністю.

У цій моделі виконавець одночасно є і знаряддям, і витратним матеріалом. Кремлю не важливо, чи розуміє людина, на кого вона працює. Якщо одноразового агента затримують, це стає його власною проблемою. Такий підхід дозволяє Москві офіційно заперечувати свою причетність, списуючи все на «неконтрольовані злочинні угруповання» або звичайне хуліганство.

Юридичні виклики: як закон грає на руку агресору

Найбільшою небезпекою є те, що європейське правосуддя не завжди готове до таких гібридних загроз. У законодавстві країн Європейського Союзу немає єдиного, уніфікованого складу злочину під назвою «фізична диверсія». Кримінальні кодекси країн-членів ЄС мають свої національні визначення та підходи до класифікації злочинів, пов’язаних із диверсіями, тероризмом або іншими діями проти державної безпеки. Правоохоронці змушені використовувати статті про: знищення майна; спричинення пожежі; участь в організованій злочинній групі.

Оскільки Росія використовує посередників і зашифровані месенджери, довести зв’язок із іноземною розвідкою в суді вкрай складно. Якщо цей зв’язок не доведено, державний тероризм у юридичній площині перетворюється на звичайний акт вандалізму, що і є кінцевою метою стратегії «дистанціювання» Кремля.

Висновки

Модель «одноразових агентів» — це спосіб ведення конфлікту нижче порогу відкритої війни. Telegram став оперативним ринком, де людське життя оцінюється в кілька тисяч доларів чи євро. Протидія цій загрозі потребує не лише зусиль спецслужб, а й адаптації кримінального законодавства: будь-який підпал чи акт вандалізму за замовленням агресора має кваліфікуватися як злочин проти національної безпеки, незалежно від «якості» чи обізнаності виконавця.

Примітки:

[1] За оцінками західних експертів і журналістів розслідувачів, під офіційним дипломатичним прикриттям у різних посольствах та консульствах РФ по всьому світу зазвичай знаходилося від третини до 40% облікового складу співробітників.
[2] Гіг-економіка — ринок праці, що базується на тимчасовій роботі, фрілансі та короткострокових контрактах. Замість постійного штату та місячної зарплати, люди виконують окремі завдання, які зазвичай знаходять через мобільні додатки або сайти.
[3] «Вот Так» — російськомовне незалежне медіа, створене у 2017 році у структурі Польського громадського телебачення (TVP) з головним офісом у Варшаві. Проект висвітлює події у Східній Європі, Росії, Україні та Білорусі.
[4] Програма НАТО SALIS (Strategic Airlift Interim Solution) — багатосторонній проєкт Альянсу та ЄС щодо забезпечення стратегічних важких вантажних авіаперевезень. Головною особливістю програми є використання українських транспортних літаків Ан-124-100 «Руслан» державного підприємства «Антонов» для потреб країн-учасниць.
[5] PETN (пентрит) та семтекс — потужні вибухові речовини. PETN є окремою хімічною сполукою (бризантною вибухівкою), а семтекс — це пластична вибухова суміш, до складу якої входить той самий PETN разом із іншими компонентами.
[6] Згідно з офіційною інформацією Міністерства оборони Німеччини, у зазначений час в аеропорту не проводилося жодних військово-транспортних операцій Бундесверу.
[7] Теракт над Локербі стався 21 грудня 1988 року. Тоді під час польоту над Шотландією підірвали літак Boeing 747 авіакомпанії Pan Am (рейс Лондон — Нью-Йорк). Загинуло 270 людей: 259 на борту та 11 місцевих жителів на землі, що зробило трагедію одним із наймасштабніших терористичних актів в історії Великої Британії. У причетності до теракту звинуватили співробітників спецслужб Лівії. У 2001 році один із лівійців був засуджений шотландським судом. Пізніше Лівія офіційно визнала відповідальність за теракт та виплатила компенсації родинам загиблих.
[8] Безпілотники над аеропортами Німеччини дедалі частіше становлять загрозу для авіасполучення. Лише за І півріччя цього року Німецька служба безпеки повітряного руху зафіксувала 145 випадків порушення роботи авіасполучення через незаконні польоти дронів.
[9] «Новичок» — родина надзвичайно небезпечних фосфорорганічних отруйних речовин нервово-паралітичної дії (четвертого покоління), розроблених у СРСР та Росії. Відомі випадки застосування: отруєння Сергія та Юлії Скрипалів у Великій Британії (2018 рік); отруєння російського опозиціонера Олексія Навального (2020 рік).