Щодо результатів місцевих виборів 2020 року в Україні

1 Листопада 2020 без коментарів

«Місцеві вибори – 2020» протягом останнього тижня стали однією із топ-тем в українському медіапросторі, звісно ж з огляду на їх специфіку – зниження довіри до пропрезидентської партії, високу підтримку місцевої політичної еліти, низьку явку виборців, зокрема, їх важливе практичне значення в контексті результатів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Не дивлячись на те, що виборча кампанія ще не завершилась (чекаємо другий тур виборів мерів, зокрема в Ужгороді), вже зараз можна констатувати тенденції, що стали очевидними після 25 жовтня.

 Контекст подій

Низька явка на виборах (явка виборців склала 37%, натомість на місцевих виборах 2015 року вона становила 46,5%) – як в Закарпатті, так і  у цілому по Україні – підтверджує слова американсько-шведського економіста Андерса Ослунда про деморалізованість виборців та навіть певний «політичний скепсис».

Позитивною стороною є  те, що в Україні відбулось чергове волевиявлення, яке характеризувалося низьким рівнем порушень і позитивним сприйняттям. Це сприятливий для міжнародного іміджу України чинник.

Теж важливим став факт, що цьогорічні місцеві вибори нарешті розвінчали міф про безпосередній зв’язок між бюджетом передвиборчої кампанії (передусім витрат на агітацію та політичну рекламу) партії чи окремого кандидата та їх результатами на виборах (можливо, у Закарпатті це не так помітно, однак виборчі невдачі «Слуги Народу» з І. Верещук та «Перемоги Пальчевського» в Києві стали досить показовими).

 Зниження довіри до пропрезидентських   сил та всеукраїнських партій

Основна увага експертного середовища та ЗМІ зосереджена на низькій довірі електорату до «Слуги Народу». Одне із найбільш очевидних пояснень цьому – навіть на тлі успішних минулорічних виборів,  полягає у втраті інтересу пересічного виборця до бренду «Слуга Народу» і переорієнтування на «місцеві» політсили. Тим більше, що все це відбувається в умовах пандемії та пов’язаних із нею економічних проблем, частих згадувань в медіапросторі про можливе поновлення карантину (що дратує значну частину виборців).

 Ризик появи осучасненої версії   «феодальної роздробленості»

Загалом, аналізуючи попередні результати, вже зараз зрозуміло, що в багатьох громадах при владі залишились попередні керівники. Їх партійна приналежність, як і те, що до влади прийшли нові партії, не відіграє важливої ролі, оскільки, зазвичай, місцева еліта підлаштовується під політичні тренди і змінює партію (або ж засновує власну нову) безпосередньо перед самими виборами. Варто також брати до уваги прецеденти підкупу виборців на локальному  рівні (зокрема, відповідний скандал у Пилипецькій територіальній громаді).

Потенційно можливою може бути поява осучасненої версії «феодальної роздробленості» – ситуації при якій, локальні та особисті інтереси місцевої влади будуть переважати над загальнонаціональними цілями розвитку, що може стати тригером конфлікту «центр-периферія». Такий ризик обумовлений тим, що переважання місцевих  еліт та наближених до них осіб у місцевих радах, концентрація влади в їх руках, можуть спричинити бажання «ізолюватись» та уникати жорсткого контролю з боку Києва, встановити «свої правила» на місцях.

До того ж, суперечності та відсутність узгодженості між політикою центральної та місцевої влади, можуть зберегти або, в гіршому випадку, посилити внутрішні та міжрегіональні диспропорції соціально-економічного розвитку спричиняючи гальмування реформ.

 Обласний рівень

За попередніми результатами виборів до Закарпатської обласної ради найвищі показники підтримки отримали  «Рідне Закарпаття» – 18.2% та «Слуга народу» – 17,5%. Загалом же до обласної ради пройшли 8 партій: крім згаданих вище двох партій це «Батьківщина» – з 12,8%, «Команда Андрія Балоги» – 11%,  “КМКС” ПАРТІЯ УГОРЦІВ УКРАЇНИ– 10,4%, «Європейська солідарність» – 9,2%, , «За майбутнє» – 9,3%, ОПЗЖ – 7,7%.

«Строкатість» складу обласної ради (особливо наявність фракцій із поляризованими політичними поглядами) хоч і знизить частоту «договорняків», але водночас може спричинити появу перешкд на шляху прийняття консолідованих рішень, включно, мтворюючи протидію окремих груп загальнодержавним цілям.

 Угорський фактор на виборах

Досить резонансним стали офіційні заяви очільника МЗС Угорщини Петера Сійярто із закликами етнічних угорців Закарпаття підтримати «КМКС» ПАРТІЮ УГОРЦІВ УКРАЇНИ. Це призвело до того, що МЗС України вручило Надзвичайному і Повноважному Послу Угорщини в Україні ноту протесту, а також опублікувало на своєму офіційному сайті заяву, в якій зазначалось –

У день голосування на місцевих виборах в Україні угорська сторона вдалася до прямої агітації за партію угорців – Товариство угорської культури Закарпаття. МЗС України глибоко засмучене, що у такий спосіб офіційний Будапешт нахабно підтвердив своє пряме втручання у внутрішні справи України і завдав підступного удару послідовним зусиллям України конструктивно вирішити наявні в українсько-угорських відносинах проблеми…

За попередніми результатами виборів можна констатувати збереження присутності КМКС в місцевих радах Закарпаття, зокрема Берегівській ОТГ (36,35%), Берегівській районній раді (37%), Закарпатській обласній раді (10,4%). Ще одне політичне об’єднання угорців – Демократична партія угорців України, теж змогло забезпечити собі присутність у місцевих радах, зокрема в Берегівській та Чопській ОТГ.

Складається ситуація, при якій Угорщина буде намагатись нарощувати свій вплив у Закарпатті, а тому цілком можливими можуть стати нові суперечності між Києвом та Будапештом.

Анатолій ГОЛОВКА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *