Коаліційна криза в Словаччині як шанс для проросійських популістів

Однією із ключових рис, наразі властивих для політичної системи Словаччини є коаліційна криза та втрата більшості в парламенті проукраїнськими силами. Кульмінацією кризи став вихід партії «Свобода і Солідарність» (SaS) із коаліції та оголошення парламентом СР вотуму недовіри діючому коаліційному уряду на чолі з Едуардом Гегером (15.12.2022). Як наслідок рішення президентки Словацької Республіки (СР) Зузанни Чапутової (16.12.2022) відкликати діючий уряд (усі міністри наразі мають статус виконуючих обов’язки), а в лютому 2023 року парламент СР узгодив проведення дострокових парламентських виборів.

Причиною суперечностей і розладу всередині парламентської більшості та уряду було протистояння між лідерами двох політичних партій СР Ігорем Матовічем, який очолює партію «Звичайні люди та незалежні особистості» (OĽaNO) та Ріхардом Суліком із партії «Свобода і Солідарність» (SaS).

Перші ознаки кризи довіри в середині правлячої коаліції з’явились раніше. Зокрема йдеться про закупівлю у 2021 році тоді ще прем’єр-міністром СР Ігорем Матовічем російської вакцини «Супутник V» без узгодження з міністрами, що призвело до подальших перестановок в словацькому уряді. З часом наявність суперечностей між коаліціантами ставала все більш очевидною – після подачі та прийняття літом 2022 року так званого «пакета Матовіча» щодо додаткових бонусів і дотацій сім’ям з дітьми на суму 1,2 млрд євро (1% бюджету країни) партія «SaS» виступила проти даної ініціативи та заявила про намір вийти з коаліції, що де-факто унеможливило подальшу роботу уряду.

Криза правлячої коаліції створила сприятливі електоральні умови для партій, які своєю діяльністю сприяють реалізації інтересів росії. Спираючись на результати опитування проведеного словацьким агентством «Ipsos» та опублікованого 07.03.2023, у разі проведення дострокових виборів до словацького парламенту партія «Курс-соціальна демократія / СМЕР» (Р.Фіцо) та націоналістична «Голос» (Петера Пеллегріні) є потенційними лідерами «виборчих перегонів», з показниками 16,2% та 16% відповідно.

Нарощення електоральної підтримки опозиційними силами стало можливим зокрема завдяки активізації ними своїх агітаційних кампаній, на тлі стриманості партій колишньої коаліції, які зберігають дипломатичне мовчання. Так в межах своєї політичної риторики представники «СМЕР» почали часто використовувати тему війни Росії проти України. Відповідно до чого Роберт Фіцо активно спекулює на міфічній «теорії змови», що полягає в намірах в.о. прем’єр-міністра СР Едуарда Гегера, в.о. міністра оборони СР Ярослава Надя і президентки країни Зузанни Чапутової оголосити воєнний стан, щоб скасувати дострокові парламентські вибори у вересні 2023 року.

Важливо відмітити, що за три роки перебування в опозиції Р.Фіцо суттєво додав у популізмі та євроскептицизмі, а наразі використовує вигідні для себе миротворчі лозунги та проросійську риторику. Курс партії «СМЕР» дедалі більше нагадує політику угорського прем’єра Віктора Орбана. Така тенденція простежується зокрема у питанні допомоги Україні – Роберта Фіцо виступає категорично проти передачі зброї та вимагає вирішувати «військовий конфлікт» дипломатичними методами.

Також відмітимо, що депутат «СМЕР» Л. Блага підтримує озвучене припущення Фіцо та поширює інформацію, що в Словаччині існує загроза мобілізації і відправки чоловіків призовного віку в Україну. Тему мобілізації у своїй передвиборчій риториці наразі активно використовує  не тільки «СМЕР», але й інші політсили, які симпатизують росії зокрема позапарламентська партія «Республіка». Слід зауважити, що згадані партії уже тривалий час співпрацюють між собою та навіть підписували спільні меморандуми щодо кооперації під час останніх виборів до органів місцевого самоврядування Словаччини (відбулись 29.10.2022).

Потенційний реванш опозиції, ймовірно, опосередковано підтримується Москвою шляхом використання кампаній дезінформації та антиукраїнської пропаганди. Зокрема на такі негативні тенденції вказує і президентка СР Зузанна Чапутова, яка під час конференції з питань оцінки зовнішньої та європейської політики Словаччини (27.03.2023) висловила побоювання щодо посилення ризиків втрати суспільної підтримки заданого чинною владою курсу зовнішньої політики країни внаслідок дезінформації з боку «іноземних акторів», натякаючи саме на росію. «Хоч російська військова агресія ненадовго змусила замовкнути найбільших прихильників путінського режиму, втім, ми стали свідками, що це тимчасове явище» – зазначила президентка Словаччини.

Наразі ж зберігаються ризики втрати рейтингів проукраїнською більшістю та посилення політичних позицій партій, які симпатизують росії після парламентських виборів 2023 року в Словаччині. Потенційний «реванш» опозиції, ймовірно, сприятиме приходу до влади політиків, що прямо чи опосередковано лобіюватимуть припинення війни та якнайшвидші переговори, що в поточній ситуації вигідно росії.

Анатолій Головка