Україна – Словаччина: що змінюють нові політичні реалії? Підсумки експертної дискусії

Ужгородський Центр аналізу регіональних ризиків в партнерстві з Інститутом Центральної Європи та Закарпатським осередком Академії політико- правових наук провів 31 серпня 2026 року експертну дискусію на тему «Українсько-словацькі відносини у нинішніх політичних реаліях: виклики, перспективи та фактор майбутніх виборів у Словаччині» за участі авторитетного словацького експерта і науковця, професора Пряшівського університету Александра Дулеби.

Дискусії передувала приємна подія – на урочистому засіданні Вченої ради Ужгородського національного університету Александру Дулебі було вручено мантію і диплом Почесного доктора УжНУ. Цього високого звання словацький дипломат, політолог, науковець та експерт з питань міжнародних відносин і Східної Європи удостоївся за вагомий внесок у розбудову українсько-словацьких відносин на державному рівні, багаторічну наукову й експертну діяльність у сфері досліджень Східної Європи та України, а також розвиток наукової й освітньої співпраці між УжНУ та провідними науковими й освітніми установами Словацької Республіки.

Вступним словом відкрила зустріч проректорка УжНУ, докторка політології, професорка Мирослава Лендьел. Вона наголосила на особливій важливості зміцнення багатовекторних українсько-словацьких взаємин в умовах триваючої війни з росією та особистому внеску у цю справу авторитетного словацького науковця і політолога з українською душею професора Александра Дулеби.

Дискусію із зазначених питань започаткувала Почесний президент Центру аналізу регіональних ризиків, заслужена діячка науки і техніки України, академік Академії політико-правових наук України, докторка філософії Світлана Мітряєва. «Коли ми говоримо про українсько-словацькі відносини сьогодні, часто бачимо два паралельних світи. З одного боку – гучні політичні заяви для заголовків новин, передвиборча риторика та спекуляції. З іншого – щоденна реальність: завантажені прикордонні пункти, спільні енергетичні та логістичні проєкти, оборонні контракти та тисячі словаків, котрі продовжують допомагати українцям. Тому наше завдання, як експертного середовища, очистити стратегічні інтереси наших країн від шумів виборчих кампаній. Бо політики та уряди змінюються, а 97 кілометрів спільного кордону, спільна безпека та спільний ринок – залишаються назавжди, – мовила С. Мітряєва.

У сучасній політиці є дуже зручна спокуса – будувати риторику на гаслах і страхах. Це вигідно під час виборчих кампаній. Проте виборчі перегони закінчуються, а економічна географія залишається незмінною. З цієї причини сьогодні варто відсунути вбік емоційні заяви й подивитися на українсько-словацькі відносини крізь призму мови, яку найкраще розуміє будь-який уряд і будь-який виборець – через мову цифр, прагматичних інтересів та взаємної вигоди».

У ході дискусії було обговорено низку важливих питань, котрі мають безпосередній вплив на розвиток українсько-словацьких взаємин. Окремою темою звучала проблематика цьогорічних виборів до органів місцевого самоврядування Словаччини, котрі стануть увертюрою до майбутніх парламентських перегонів. Як саме росія намагається впливати нині на електоральні настрої словаків, наскільки ефективною у цьому сенсі є російська дезінформація та спроби розпалювання неприязні до українських біженців та українців загалом?

Відповідаючи на це питання професор А. Дулеба зазначив, що росія нині тісно співпрацює з так званими «альтернативними» медіа-ресурсами, діяльність яких спрямована на параліч людського мозку, вкорінення у людській свідомості сумнівів про ефективність діяльності державних демократичних інституцій, непотрібність членства у Євросоюзі… І ці наративи знаходять своїх прихильників!

Сьогодні у Словаччині дуже поляризоване суспільство. Майже половина потенційних виборців, точніше 46-48 %, категорично не сприймають нинішнього прем’єра Роберта Фіцо та його партію Smer-SD. Антисистемний конгломерат виборців, на який націлена російська пропаганда, складає близько 30%. Ще 20% потенційних виборців не мають сталих політичних переконань. Це люди, котрі можуть за один день кардинально змінити свої політичні симпатії під впливом якогось непересічного аргументу. І саме ця група людей вирішує долю виборів у Словаччині! Найкраща ілюстрація цього – успіх на виборах у 2020 році парті «Звичайні люди» Ігоря Матовича, котра за три дні до виборів наростила свій показник з 8 до 25% за рахунок ескалації теми антикорупційних настроїв та суспільному резонансі від вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої у 2018 році. Ця трагедія спричинила масові протести у країні, а звинувачення у зв’язках мафії з владною партією підірвали довіру до тодішнього уряду Р.Фіцо.

Учасники дискусії наголошували на помітному розриві між риторикою та практичними кроками нинішнього словацького прем’єра, передусім, стосовно співпраці з Україною, у тому числі й у військовій сфері. А.Дулеба зауважив, що згідно словацького законодавства регіональні органи влади мають значні повноваження у питаннях економічного і соціального розвитку і не зобов’язані питати дозволу офіційної Братислави, з ким розвивати вигідну співпрацю. А сьогодні ситуація є такою, що з 8 самоврядних країв Словаччини тільки в одному керівником є однопартієць Роберта Фіцо на котрого він може безпосередньо впливати в «ручному» режимі.

Значна увага в ході дискусії була приділена євроінтеграційним процесам в Україні, перспективі та прогнозам щодо вступу нашої держави до Європейського Союзу.

У дискусії взяли участь Почесний консул Словаччини у В.Березному Олег Адамчук, декан факультету історії та міжнародних відносин, кандидат історичних наук Віталій Андрейко, доцент кафедри політології і державного управління, кандидат політичних наук Ігор Вегеш, директор інформаційно-видавничого центру УжНУ, заслужений журналіст України Василь Ільницький, доктор політичних наук, професор Анатолій Ключкович, декан факультету суспільних наук, доктор філософських наук, професор Василь Левкулич, декан факультету міжнародних економічних відносин, доктор історичних наук, професор Микола Палінчак, доцентка кафедри політології і державного управління Надія Кічера, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, директор НДІ державного управління та регіонального розвитку, доктор економічних наук, професор Володимир Приходько, в.о. завідувача кафедри філософії, доктор політичних наук, професор Юрій Остапець, очільниця відділу міжнародних зв’язків, кандидатка історичних наук, доцентка Оксана Свеженцева, голова правління Центру аналізу регіональних ризиків, кандидат політичних наук Анатолій Головка, асистент Центру аналізу регіональних ризиків Яна Сухітра.

У завершальному слові модератор дискусії Світлана Мітряєва наголосила, що в Європі існує ілюзія «безпечної відстані» від війни. Але це далеко не так. Треба розуміти, що у Європі XXI століття більше немає «далеких конфліктів». Ідея про те, що якась країна може сховатися за географією, нейтралітетом чи популістською риторикою – це дуже небезпечна ілюзія. Сьогодні кордон між Ужгородом і Михайлівцями – це не просто межа двох держав. Це кордон між стабільністю Європейського Союзу та зоною агресивного експансіонізму РФ. І коли ми в Україні говоримо про майбутнє наших відносин зі Братиславою, виходимо з простої істини: Словаччина може бути безпечною, квітучою та суверенною лише тоді, коли безпечною та суверенною є Україна.

Василь Ільницький,

Інформаційно-видавничий центр УжНУ