Знання – сила: залучення експертних організацій до забезпечення регіональної стабільності як вимога часу

8 Лютого 2021 без коментарів

Недержавні експертні центри (так звані «фабрики думки» або «think tanks») як точки концентрації експертного та наукового потенціалу  починають відігравати дедалі більшу роль в політиці та державному управлінні. Їх унікальне значення полягає у здатності конвертувати «знання» у конкретні рішення, виступаючи у якості сполучної ланки між науковим та експертним середовищем, з одного боку, та політичною елітою, з іншого. На практиці це проявляється у консультуванні політичних керівників з питань безпеки, підготовці аналітичних матеріалів (аналітичні записки та доповіді, інформаційно-аналітичні моніторинги тощо), розробці програмних та стратегічних документів, проведенні експертних дискусій.

Особливо їх значення посилюється в сфері безпеки, з огляду на специфіку сучасних ризиків, на які державним структурам важко давати симетричні та оперативні «відповіді». Державно-громадська взаємодія може стати одним із ключових інструментів підвищення ефективності управлінських рішень та забезпечення стійкості держави та суспільства в умовах «мінливого» та важко прогнозованого безпекового середовища.

 

Володієш інформацією – володієш світом?

Володіння інформацією є тільки першим етапом роботи з нею. Інформацію треба вміти аналізувати та оцінювати, відокремлювати важливу від неважливої, достовірну від неперевіреної, шукати причинно-наслідкові зв’язки між різними явищами та процесами. В залежності від правильності та послідовності роботи із наявною інформацією, залежить і вірність подальших рішень та алгоритмів дій. Це демонструє наскільки сильний зв’язок між ефективністю державної політики та якістю її експертно-аналітичного супроводу. Під час онлайн-дискусії «Чому аналітичні центри мають значення у часи кризи?» (29 січня 2021 р.) директор НІСД Олександр Литвиненко зазначив: «Надзвичайно важливим є те, що і українські аналітичні центри, і НІСД розширюють присутність в інформаційному просторі, збільшується кількість публікацій та виступів українських аналітиків, зокрема, експертів НІСД, англійською мовою на провідних світових майданчиках».  Діяльність владних інституцій та експертних установ має бути узгодженою та взаємодоповнюючою для досягнення синергетичного ефекту.

 

Контекст сучасних подій.

Нові чинники розвитку українських держави та суспільства (нові «тренди» в політичній системі,  динамічні зміни в економіці, «цифровізація» життя) породжують і нові ризики на регіональному рівні. У цьому контексті доречно погодитись із висновком Мирослави Лендьел щодо сучасних тенденцій загальнодержавного та регіонального розвитку –

«…трансформація економічних, соціальних та політичних структур, моделей міграції, новий перехід політики в режим «онлайн» на тлі тотального мережевого спілкування, а, отже, створення безмежних можливостей для маніпуляції інформацієюце швидкі зміни, які неможливо оцінити знаком «плюс» чи «мінус»

Показовим прикладом є і Закарпаття, де згадані вище тенденції розвиваються в умовах соціально-економічних проблем (депресивність економіки, внутрішньорегіональні диспропорції, масштабна трудова міграція) та етнічно-конфесійної «строкатості». Це часто стає причиною сприйняття Закарпаття як депресивного та стабільно дотаційного регіону, а також поширення стереотипного образу «проблемної периферії», в якій процвітають дезінтеграційні прагнення місцевої політичної еліти.

Протидія безпековим ризикам та забезпечення стійкого розвитку прикордонних поліетнічних регіонів (до яких, власне, і відноситься Закарпаття) слугує своєрідним «іміджевим  показником». З  одного боку, прикордоння є «візитівкою» будь-якої  країни,  демонструючи  поточний  рівень розвитку  регіону  та  успішності  внутрішньої політики (що впливає на характер транскордонної співпраці, інвестиційну привабливість і т. д.); з іншого боку, відсутність дієвої системи виявлення, попередження та протидії сучасним ризикам регіональній безпеці провокуватиме політичну  нестабільність  (яка  може  бути посилена підривною діяльністю радикальних організацій та цілеспрямованим впливом сусідніх країн), особливо якщо історично прикордонний регіон входив до складу сусідньої країни.

 

Регіональний вимір діяльності експертних центрів та їх залучення до державно-громадської взаємодії.

Зарубіжна практика свідчить про те, що однією із сучасних тенденцій в суспільно-політичному житті є збільшення ролі регіональних експертних центрів – як окремих експертних структур, які у своїй роботі обмежуються конкретним регіоном або групою регіонів. Це означає, що їх дослідження обмежені регіональною проблематикою та орієнтовані на вузьку цільову аудиторію – представників окремого регіону.

В Україні також наявна мережа неурядових експертних організацій, частина яких спеціалізується на питаннях безпеки та володіють достатнім кадровим потенціалом для створення конкурентного аналітичного продукту, участі у підготовці управлінських рішень, направлених на підвищення рівня регіональної безпеки. Однак більшість із таких експертних організацій зосереджена у «великих містах» (зокрема в Києві), в той час як в регіонах, не дивлячись на описані в попередньому підрозділі проблеми, дуже мала кількість дійсно потужних та впливових експертних організацій. До того ж, варто констатувати, що державно-громадська взаємодія, у цьому контексті, характеризується відносно невисокою залученістю експертів в процеси супроводу підготовки та впровадження управлінських рішень, часто вона є ситуативною.

Це актуальна проблема! Цілком очевидним є те, що державно-громадська взаємодія має сенс з точки зору взаємодоповнення дій її учасників – регіональної влади (в особі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) та наукової, експертного середовища регіону, і несе в собі вигоду для обох сторін:

регіональна влада засвідчить орієнтованість на демократичні механізми взаємодії із неурядовими організаціями (один із чинників легітимності влади), а також отримає можливість використовувати «інтелектуальний потенціал» регіону та підвищити ефективність управлінських рішень в сфері безпеки;

для неурядових експертних організацій така взаємодія створить можливості здійснення практичних досліджень, адвокацію та консалтинг (включно здійснювати їх в режимі «аутсорсингу») вдосконалюючи навички, підвищуючи власну авторитетність та попит на власні продукти та послуги. До того ж однією із потенційних вигод можна розглядати зміцнення громадянської відповідальності представників експертного середовища шляхом їх залучення до виконання соціально значимих цілей в сфері безпеки (підвищення соціальної відповідальності наукового та експертного середовища стануть можливими через формування в них відчуття залученості в управлінський процес і впливу власних рішень (викладених у аналітичних роботах та рекомендаціях) на розвиток регіону).

Спектр потенційних напрямків державно-громадської співпраці може бути досить широким:

  • Здійснення експертно-аналітичного супроводу управлінських рішень, розробка сценарних прогнозів;
  • Сприяння підвищенню медіаграмотності населення шляхом проведення «просвітницьких» публічних заходів та поширення відповідних матеріалів у ЗМІ, соціальних мережах та на веб-сайтах;
  • Участь в процесах міжрегіональної / міждержавної співпраці в сфері науки як чинник розвитку добросусідських відносин.
  • Проведення спільних досліджень з метою аналізу актуальних тенденцій розвитку регіону, оцінка існуючих та виявлення нових ризиків та загроз.
  • Проведення експертних дискусій та обговорень.
  • Участь в розробці загальнодержавних, регіональних, місцевих стратегій та програм розвитку
  • Моніторинг суспільно-політичних процесів, протестної активності, регіональної економіки, міжетнічних / міжконфесійних відносин, інформаційного простору (включно на предмет поширення дезінформації та «фейків»), формування відповідних звітів для органів державної влади і т. д.

 

Висновок.

Таким чином, можна впевнено говорити, що високий рівень розвитку громадянського суспільства є однією із характерних рис сучасної демократичної правової держави, а захист його цінностей та принципів входять до переліку ключових національних інтересів. Сучасні умови розвитку безпекового середовища характеризуються динамічністю, непрогнозованістю та здатні за короткий період часу вплинути на усі сфери життя регіону. Це обумовлює потребу не стільки формування цілісної картини ризиків скільки їх аналіз, підготовка відповідних рішень, формування нових та коригування уже існуючих програм та стратегій.

В даному випадку одним із дієвих інструментів посилення резистентності держави та суспільства до сучасних ризиків може стати державно-громадська взаємодія між органами влади / місцевим самоврядуванням та регіональними експертними центрами. Така взаємодія повинна ґрунтуватися на інклюзивності (висока степінь участі широкого кола учасників – неурядових аналітичних та експертних центрів, громадських організацій), професійності (достатній професійний рівень експертів та науковців),  орієнтації на довгострокову співпрацю, досягнення синергетичного ефекту (підвищення ефективності управлінських рішень, зміцнення державно-громадських зв’язків та соціальної відповідальності неурядових організацій).

Анатолій ГОЛОВКА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *