Центр аналізу регіональних ризиків провів міжнародний круглий стіл експертів «Український Крим: відновлення світового порядку»

2 Липня 2021 без коментарів

1 липня 2021 року в Ужгороді Центром аналізу регіональних ризиків у партнерстві із Національним інститутом стратегічних досліджень та Ужгородським національним університетом було проведено міжнародний круглий стіл експертів «Український Крим: відновлення світового порядку». Захід відбувся в контексті підготовки до Саміту Кримської платформи, який відбудеться в Києві в серпні 2021 року, напередодні відзначення 30-ї річниці незалежності України.

Основною метою круглого столу було визначено підвищення ефективності міжнародного реагування на триваючу окупацію Криму на експертному та дипломатичному рівнях, створення широкої міжнародної коаліції для реалізації стратегії деокупації Криму, утримання питання анексії Криму на міжнародному порядку денному, консолідація українського та міжнародного експертного середовища (перш за все, країн – сусідів України першого порядку) навколо політики невизнання анексії Криму, розширення кола учасників Кримської платформи, забезпечення її інформаційно-аналітичної підтримки та високого рівня публічності.

До обговорення було запрошено широке коло учасників: українські науковці та міжнародні-експерти країн-сусідів України першого порядку (Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі) з аналітичних центрів та дослідницьких установ, представники дипломатичних місій на території Західного регіону України, Представництва МЗС України в м. Ужгород, Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради, неурядових громадських організацій, ЗМІ.

Директор ЦАРР, радниця дирекції НІСД Світлана Мітряєва, яка була модератором круглого столу зазначила:

Назва заходу зовсім невипадкова і відображає справжнє значення деокупації Криму для відновлення стабільності та безпеки у всьому світі. Цей акт агресії з боку Росії повинен бути виправлений, оскільки його наслідки, вочевидь, призведуть до  непоправної ерозії тієї системи міжнародних відносин, яка панувала у світі 70 років після завершення Другої світової війни… Європі потрібна сильна,  цілісна і незалежна Україна, а ми, у свою чергу, щиро прагнемо стати рівноправним членом європейської родини. Це наш остаточний цивілізаційний вибір!

Із вступним словом виступив директор Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук Олександр Литвиненко:

Безумовно, «Кримська платформа» є дуже важливим напрямком діяльності, а її Саміт має відбутися у серпні цього року, напередодні святкування 30-річчя Незалежності України. Це суттєво сприятиме утриманню питання спроби незаконної анексії Криму і окупації півострову російськими військами на світовому порядку денному. Це також сприятиме міжнародній солідарності з Україною та пошуку шляхів деокупації Криму. Ми всі прекрасно розуміємо, що йдеться не про разовий захід, а про тривалу роботу, яка матиме результатом відновлення українського контролю над Кримським півостровом

На важливість промоційної підтримки «Кримської платформи» вказав Директор Інституту світової політики Євген Магда:

Важливо сприяти тому щоб саміт «Кримської платформи» не втратив свого значення на тлі святкування 30-річчя проголошення незалежності України. В свою чергу цілеспрямована промоція даної ініціативи має включати в себе трансляцію на різних рівнях. Так зокрема університети мають стати осередками трансляції основних цілей «Кримської платформи». Також важливо здійснювати активну інформаційну діяльність не тільки в ЗМІ, але й в соціальних мережах – якщо телевізійний сигнал можна «глушити» то боротися із впливом соцмереж практично не можливо.

Народний Депутат України Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала позитивним фактором наявність ініціативи, яка здатна об’єднати учасників боротьби за деокупацію Криму, водночас зауваживши, що потрібно нарощувати санкційний режим проти РФ, а не просто його зберігати. Негативна реакція світу на дії російської сторони хоч і була наявною все ж виявилась недостатньою. Важливим є продовження протидії мілітаризації Криму, систематичним порушенням прав українських громадян на території окупованого півострову. Це особливо важливо в контексті порушень прав та свобод кримських татар – дуже позитивним сигналом тут стало ухвалення Закону України «Про корінні народи».

Зарубіжними учасниками круглого столу було наголошено на незмінності позиції щодо визнання територіальної цілісності України та засудження анексії Криму.

Депутат Європейського парламенту, голова Словацької делегації Європейської народної партії, член парламентського комітету Асоціації Україна-ЄС Іван Штефанєц зазначив, що

Україна є важливим партнером для ЄС, а Українське питання завжди присутнє для обговорення на рівні Європейського парламенті. ЄС відстоює ідею деокупації Криму і прийматиме рішення щодо запровадження санкцій до країн та окремих осіб, чиї дії направлені на порушення норм міжнародного права. Разом з тим, євродепутат наголосив, що наразі існує потреба проведення реформ в Україні. Передусім ЄС звертає увагу на судову реформу, потребу зменшення впливу олігархів в Україні, запровадження ефективного управління економікою

Науковий співробітник SFPA (Словаччина), радник прем’єр-міністра Словаччини з питань України Олександр Дулеба підкреслив, що

Найкраща відповідь на російську агресію проти України – це співпраця з Україною та підтримка її євроінтеграційного курсу. Також п. Дулеба наголосив на помилковості думки про те, що воєнно-політична ситуація в Криму та на Донбасі, а ткаож втрата контролю України над частиною власної території є перешкодою для інтеграції України в ЄС – одне не виключає інше. Як приклад експерт навів Кіпр, який, де-факто, розділений на Республіку Кіпр та Турецьку республіку Північного Кіпру (ЄС не визнає цей поділ), що не стало перешкодою для вступу Республіки Кіпр до складу ЄС в 2004 році.

Директор Інституту закордонних справ і торгівлі (Угорщина) Мартон Угрожді підкреслив, що

Питання відносин України та Росії є дуже складним, і серед країн ЄС наявні різні погляди щодо нього. Разом з тим, ЄС незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет України. Стабільна в політичному та соціально-економічному сенсі Україна важлива для Європи, оскільки країна має великий потенціал для розвитку та співпраці із ЄС. Україна зараз проходить той етап, який країни Центрально-Східної Європи проходили в період підготовки до інтеграції в ЄС. Втім важливо щоб при допомозі ЄС Україна вийшла на шлях реформ та сталого розвитку економіки.

Як зазначив доцент університету Марії Кюрі-Склодовської (Польща) Лукаш Левкович

у 2009 році Польща була одним із «творців» Східного партнерства, що сприяло стимулюванню співпраці ЄС із Україною. Росія є великою загрозою і для Польщі, а тому в інтересах останньої підтримувати Україну в економічному, дипломатичному та воєнно-політичному сенсі. Польська сторона може брати участь на різних рівнях співпраці в рамках «Кримської платформи» – політична співпраця на рівні глав держав, парламентів, урядів,  створення спільних робочих груп,  проведення експертних обговорень, взаємодія на локальному та регіональному рівнях.

Президент Інституту громадських справ (Словаччина) Григорій Месежніков підкреслив, що

Крим є ключовою частиною українсько-російського конфлікту. Посилення військової присутності на півострові, політичний та економічний тиск на Україну – це кроки, якими Росія намагається підірвати розвиток України як демократичної держави. Треба здійснювати відповідні контрзаходи, які мають включати економічні санкції, переговорний процес, дипломатичну підтримку України. Росія «вкрала» територію від України, а кожна «крадіжка» – це злочин, який має бути покараний.

Як зазначив Аташе Генерального консульства Польщі у м. Львів Томаш Коваль,

Основою відносин Польщі та України є польська підтримка євроінтеграційного курсу України. Так було під час ініціювання Східного партнерства, «Революції Гідності» та подій в Криму та на Донбасі. Польща здійснює активну адвокацію інтересів України на рівні ЄС в умовах російської агресії. Це чітко простежується протягом останніх років, коли спротив країн Центрально-Східної Європи завадив поверненню розмов про примирення із Росією. Принципова позиція Польщі – необхідність дотримання норм міжнародного права усіма країнами.

Українськими експертами було висвітлено причини створення та основні цілі «Кримської платформи».

Керівник ГО «Європростір» Олег Батурін підкреслив, що

За останніми даними управління Верховного комісара ООН з прав людини від початку тимчасової окупації Криму в 2014 році зафіксовано 43 випадки незаконних насильницьких зникнень людей на території півострову, з них 11 осіб залишаються зниклими безвісти. Водночас окупаційна влада Криму не притягнула до відповідальності жодного причетного до згаданих зникнень. Ці факти спростовують тезу Президента РФ про те, що з моменту захоплення контролю Росії над Кримом жодна особа не постраждала. 

Директор ДМГО «Центр міжнародної безпеки», головний консультант відділу зовнішньої політики НІСД Валерій Кравченко зазначив, що

«Кримська платформа» – це клуб друзів України та інструмент тиску на Росію, що сприяє «збільшенню ціни» за окупацію Криму. «Кримська платформа» як дипломатична ініціатива буде реалізовуватись за 5-ма напрямками – невизнання анексії Криму, збереження та розширення санкцій проти Росії, забезпечення міжнародної безпеки, захист прав людини, подолання негативного впливу окупації на економічний розвиток та екологію.

Головний консультант відділу зовнішньої політики НІСД Олександра Давимука вказала на основну ідею «Кримської платформи»:

Незаконна анексія Криму є питанням, яке виходить за рамки національного рівня України і стосується міжнародної та регіональної безпеки. Росія випробовує на міцність цінності сучасного світового порядку і демонструє «альтернативну поведінку» держави, яка в основу своїх дій ставить силову політику. При цьому захоплення та перетворення Криму на військову базу не є кінцевою метою для Росії. Основна мета – утримання своїх геостратегічних позицій, посилення впливу на процеси в пострадянських країнах та протидія впливу НАТО в регіоні Східної Європи. У цьому контексті «Кримська платформа» становить стратегічну відповідь на дії Росії.

Провідний експерт аналітичного Центру «ТІАР» ГО «Законодавчі ініціативи: Україна – ЄС» Наталія Тимошенко висловила думку про те, що

Для Росії важливо нав’язати певну систему стримувань та противаг в рамках інтеграційних устремлінь пострадянських країн (Україна, Грузія, Молдова). У цьому контексті Росія використовує найбільш ефективний інструмент впливу – регіональні конфлікти на території пострадянських країн, які, так чи інакше, пов’язані із Чорноморським регіоном (конфлікти в Придністров’ї,  Південній Осетії, Абхазії та на Донбасі, окупація Криму). У такий спосіб Росія намагається перервати євроінтеграційні процеси на пострадянському просторі.

Проректор УжНУ, доктор політичних наук Мирослава Лендьел вказала, що

Важливо залучати університети до процесу підготовки реінтеграції Криму в склад України. У цьому контексті слід забезпечити можливість випускників шкіл на території півострову вступати в українські ВНЗ.  Також п. Лендьел вказала на необхідність постійного моніторингу суспільно-політичних настроїв на півострові, шляхом проведення опитувань думки населення щодо їх ставлення до окупації, перспектив повернення на Україну і т. д. Такі опитування можливо проводити дистанційно шляхом використання відповідних інтернет-сервісів (наприклад «Google Forms»)

Директор Інституту державного управління та регіонального розвитку, доктор економічних наук Володимир Приходько висловив думку, що

Російська експансія та зокрема захоплення Криму це спроба відродження Російської імперії. Тоталітарна модель Радянський союзу «гасила» усі національні протиріччя. Водночас молода українська держава, для якої було властивим тяжіння до демократичної моделі управління, не впоралась із інтеграцією Криму в український національний простір, що «вилилося» в події 2014-го року.

Підсумовуючи круглий стіл Світлана Мітряєва вказала на те, що Україна розраховує на широку підтримку іноземних партнерів, їх всебічну участь у реалізації «Кримської платформи», адже від цього залежить стабільність та процвітання не тільки усього європейського континенту, але й без перебільшення – усього світу. Жертви численних та системних порушень гуманітарного права в окупованому Криму заслуговують на справедливість. Саме так можна довести свою щиру прихильність основним демократичним принципам, якими завжди славилася європейська спільнота. Тільки в єдності наша сила!

Команда ЦАРР

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *