В УжНУ відбулася експертна зустріч з словацьким політологом Міхалом Цірнером
У четвер, 2 листопада, в УжНУ відбулася експертна зустріч з доктором філософії кафедри теорії політики Інституту політології філософського факультету Пряшівського університету Міхалом Цірнером. Організували її Центр аналізу регіональних ризиків (Світлана Мітряєва), НДІ Центральної Європи (Мирослава Лендьел), у партнерстві з кафедрою політології та державного управління УжНУ.
У її роботі взяли участь декани факультетів: історії та міжнародних відносин, кандидат історичних наук, доцент Віталій Андрейко, суспільних наук, доктор політичних наук, професор Юрій Остапець, міжнародних економічних відносин, доктор історичних наук, професор Микола Палінчак; завідувачі кафедр: міжнародних економічних відносин, директор НДІ державного управління та регіонального розвитку, доктор економічних наук, професор Володимир Приходько, політології і державного управління, доктор політичних наук, професор Анатолій Ключкович; доктор політичних наук, професор Стелас Асланов, доктор історичних наук, професор Сергій Федака, кандидати наук, доценти Ігор Вегеш, Михайло Зан, Надія Кічера, Ольга Сурніна-Далекорей, начальник відділу міжнародних зв’язків, кандидат історичних наук Оксана Свеженцева, директор інформаційно-видавничого центру, заслужений журналіст України Василь Ільницький, завідувач сектору досліджень Західного регіону НІСД, доктор економічних наук Володимир Химинець, експерт Центру аналізу регіональних ризиків, кандидат політичних наук Анатолій Головка, заступник голови правління ГО «Асоціація політологів та міжнародників УжНУ» Олександр Берталон, доцент кафедри теорії політики Інституту політології філософського факультету Пряшівського університету Наталія Марадик, студенти-політологи УжНУ.
Вступним словом зустріч відкрила проректор УжНУ з питань міжнародної співпраці, професор Мирослава Лендьел. «Я вдячна усім, хто долучився до організації цієї події, надто Світлані Мітряєвій – директору Центру регіональних ризиків, яка, завжди ініціює актуальні та цікаві експертні обговорення, за ідею і чималі організаційні зусилля по проведенню цієї зустрічі. Завдяки цьому ми маємо можливість на експертному рівні обговорити подію, котра надзвичайно цікавить і хвилює українців. Сьогодні будь яка важлива подія, яка відбувається у Європі, США чи в будь якому кінці світу, оцінюється нами з точки зору її впливу на хід війни з російськими окупантами та внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Тому нам дуже важливо почути думку фахівця, який бачить та аналізує подію з середини», – зазначила М. Лендьел.
Директор Центру аналізу регіональних ризиків, кандидат історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України Світлана Мітряєва наголосила на високому фаховому рівні цієї зустрічі, оскільки пан Міхал Цірнер є вихованцем відомого словацького науковця, експерта, державного і громадського діяча, багаторічного друга України, донедавна радника прем’єр-міністра Словаччини Олександра Дулеби.
У своїй доповіді Міхал Цірнер глибоко і всебічно розкрив історичні витоки проросійських настроїв та причини вкорінення наративів кремлівської пропаганди у свідомості пересічних словаків, детально проаналізував перспективи подальших українсько-словацьких відносин після недавніх позачергових парламентських виборів та приходу до влади уряду Роберта Фіцо, його резонансні заяви про ймовірність припинення військової допомоги та політичної підтримки України Словаччиною на міжнародній арені.
Говорячи про сьогоднішній досить високий рівень проросійських настроїв словаків, якими вміло маніпулюють політики, М.Црнер нагадав, що їхні витоки сягають ще середини ХІХ ст., коли прапрадіди нинішніх громадян Словаччини, опираючись на сформульовану Людовітом Штуром ідею панславізму, вбачали своїм єдиним захисником та визволителем з-під ярма австрійсько-угорської (або габсбургзької) монархії виключно царську росію. Носії цієї ідеї ніколи в житті не були в росії, але щиро вважали взірцем справедливості та демократії…
Наступним наріжним каменем, на який опирається сьогоднішня кремлівська пропаганда, є наратив про визволення Словаччини від фашизму у Другій світовій війні російськими військами, хоча кількість бійців-українців у військових формуваннях 4-го Українського фронту була не меншою, ніж росіян. Але усі пам’ятники загиблим у Другій світовій війні на території Словаччини написані російською мовою і в написах йдеться про червону армію. Все це, разом з комуністичною пропагандою, яка панувала в інформаційному просторі Словаччини з 1945-го і аж до часів «Оксамитової революції» 1989 року, спричинили психологічну деформацію кількох поколінь, від якої не позбавилися й сучасники, навіть живучи майже 20 років в Євроунії.
Прогнозуючи міжнародну політику нинішнього словацького уряду, очолюваного Робетом Фіцо, котрий уже вчетверте став прем’єр-міністром країни, Міхал Цірнер зазначив, що той буде говорити виборцям те, що вони від нього сьогодні хочуть почути, а діятиме так, як цього вимагають обставини. А реальність така, що Словаччина від ЄС нікуди не дінеться. Так, історична ментальність словаків, в силу різних причин, різниться з ментальністю чехів чи поляків і в часі відстає від суспільного усвідомлення геополітичних та макроекономічних реалій – вони і в ЄС і НАТО прийшли пізніше сусідів. Але прийшли! Так і сьогодні – словацькі автозаводи, на яких словаки непогано заробляють собі на життя та розвивають соціальну сферу, «заточені» на Німеччину. Відповідно й політична орієнтація словацького уряду, хто б його не очолював, буде значною мірою залежати від того, яку позицію в Брюсселі займатиме канцлер Німеччини. А вдома, перед своїми виборцями, можна й надалі емоційно говорити про підтримку 150 річної ідеї панславізму…
У ході зустрічі, яка тривала значно довше заявленого регламенту, відбувся жвавий обмін думками. Усі присутні відзначали високий фаховий аналіз політичної ситуації, зроблений словацьким політологом, і були єдиними в думці, що М. Цірнер розвіяв більшість наших тривог і побоювань того, що в реальній політиці Словаччина покине товариство дружніх до України держав.
Василь Ільницький,
Останні коментарі