Місцеві вибори на Закарпатті: які шанси в угорських партій та що планує Будапешт?

29 Вересня 2020 без коментарів

Серед актуальних політичних тем в Україні доречно виділити жовтневі місцеві вибори, значення яких посилюється з огляду на реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади, що децентралізовує систему врядування та розширює управлінські та фінансові можливості міст, селищ і сіл, територіальних громад. Важливими аспектами цьогорічного виборчого процесу слід виділити новий адміністративно-територіальний устрій із укрупненими районами, те що вибори будуть проходити із змінами виборчих систем та з дотриманням гендерної квоти, також вперше вибори до рад об’єднаних територіальних громад відбудуться одночасно з черговими місцевими виборами.

В окремих регіонах загадані вище «новинки» виборів будуть поєднуватись із особливостями етнічної та конфесійної структури населення. У цьому контексті, одним із найцікавіших регіонів буде Закарпаття, передусім через його етнічну та конфесійну «строкатість». Однак в даному матеріалі ми зупинимось виключно на одному із факторів, що детермінують не тільки вибори, але й у цілому «політичний ландшафт» регіону – участь угорських партій на місцевих виборах, а також імовірність впливу Угорщини.

На тлі успіху 2015 року…

Місцеві вибори 2015 року стали для угорських політичних партій вкрай успішними. Після них дві найвпливовіші організації угорців в Закарпатті – «КМКС» Партія угорців України (створена на основі громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття», далі її угорськомовна абревіатура KMKSZ) та Демократична партія угорців України (створена на основі громадської організації «Демократична спілка угорців України», далі її угорськомовна абревіатура UMDSZ) мають своїх представників в Ужгородській, Мукачівській, Берегівській, Виноградівській районних (Берегівська районна рада – 19 із 35 депутатів; Виноградівська районна рада – 11 із 36 депутатів; Мукачівська районна рада – 4 із 39 депутатів; Ужгородська райрада – 8 із 35 депутатів) та міських (Берегівська міська рада –  11 із 26 депутатів; Виноградівська міська рада – 2 із 28 депутатів; Мукачівська міська рада – 3 із 36 депутатів; Ужгородська міська рада – 2 із 36 депутатів) радах, а також в Закарпатській обласній раді входять до коаліційної більшості, а заступник партії KMKSZ Й. Борто є першим заступником голови обласної ради (до того ж лідер KMKSZ В. Брензович після парламентських виборів 2014 року став народним депутатом Верховної ради України VIII скликання). Наявність такого широкого представництва політичних об’єднань угорців посилило зв’язки Закарпаття із сусідньою Угорщиною та розширило можливість останньої впливати на суспільно-політичне життя в регіоні.

Очевидним є той факт, що Будапешт буде зацікавлений в збереженні та посиленні політичного впливу після місцевих виборів 2020 року, особливо зважаючи на вже згадану реформу децентралізації в Україні, яка підвищує управлінські та ресурсні можливості на місцях. Крім того, слід мати на увазі ще й деморалізованість Будапешту після поразки Партії угорської громади на виборах до парламенту Словацької Республіки (лютий 2020). А тому для правлячої верхівки Угорщини важливо сприяти максимально високому представництву угорських політсил в місцевих радах Закарпаття після жовтневих виборів.

Одним із головних завдань напередодні виборів у Закарпатській області для офіційного Будапешта стало максимальна консолідація угорських суспільно-політичних та громадських структур та посилення їх ролі в культурному, науковому і суспільному житті регіону для отримання якомога вищого результату головним політичним партнером у краї – «КМКС» партією угорців України.

В даному контексті, зрозумілою є активізація угорських гуманітарних ініціатив в Закарпатті та проведення благодійних акцій напередодні виборів (як метод посилення лояльності до угорських партій), що вже зараз призводить до суперечностей між Києвом та Будапештом. На початку вересня 2020 стало відомо про наміри Угорщини направити до Закарпаття дві делегації на чолі із угорськими топ-посадовцями. 3 вересня 2020 делегації на чолі із Державним секретарем Угорщини з питань національної політики Арпадом Яношем Потапі, яка прямувала на відкриття відремонтованої середньої школи № 10 ім. Габора Дойки в м. Ужгород, було відмовлено у в’їзді (в рамках боротьби із поширенням COVID-19), що стало причиною скандалу – консул Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород Ласло Куті на відкритті згаданої школи заявив – «хтось вирішив, що приїзд угорської урядової делегації є найбільшою загрозою епідеміологічній ситуації» після чого Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні був викликаний в МЗС України для пояснення цих слів.

Також про намір відвідати Закарпаття повідомив Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Офіційна мета його візиту – передача 50 апаратів штучної вентиляції легень для медичних закладів Закарпаття та отримання урочистої відзнаки Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ, неофіційна – публічна демонстрація підтримки партії KMKSZ та особисто В. Брензовича на передодні місцевих виборів.

Паралельно з цим угорські політсили поєднують у своїй передвиборчій риториці проугорські лозунги із ідеями своєрідного «локального патріотизму» (зокрема KMKSZ одним із політичних лозунгів обрали «для нас головне Закарпаття»). Основна ідея – ототожнити потенційний успіх угорських політсил із благополуччям Закарпатської області.

 

Місцеві вибори 2020

Втім, передвиборча соціологія свідчить про невтішні для угорських політичних партій прогнози, зокрема щодо їх перспектив на виборах до Закарпатської обласної ради: якби вибори  відбулися найближчим часом то KMKSZ на чолі з В. Брензовичем не змогла б подолати 5%-вий бар’єр (рейтинг згідно проведеного опитування складає 2,7%). Схожа ситуація і з виборами до Ужгородської міської ради: рейтинг KMKSZ складає 2,9%, що також унеможливлює їх прохід до міськради.

Хоча варто підкреслити – Спостерігачі ОПОРИ вказують на можливі ризики маніпуляцій в рамках оприлюднення результатів передвиборчих опитувань на Закарпатті та на те, що в області не зафіксоване жодне опитування, яке б з формальної точки зору цілком відповідало вимогам Виборчого кодексу України.

Представництво угорської спільноти Закарпаття на місцевому рівні буде високим в 9 ОТГ, де угорці переважають у структурі населення, а також на рівні укрупненого району з центром у Берегові (де близько 45% населення складатимуть етнічні угорці). Зараз же ми можемо констатувати тільки кризу довіри до «традиційних» політичних партій угорців, передусім KMKSZ.

Важливо також розуміти, що політична еліта угорців Закарпаття не є «монолітною». Вони об’єднані спільною політичною ідеєю, але в середині політичних партій існують свої групи інтересів із різними інтересами та амбіціями. І в сучасних умовах це призводить до внутріпартійних та міжпартійних чвар, що також не йде на користь угорських партій. Не є секретом, що в очільника KMKSZ В. Брензовича та лідера UMDSZ Л. Зубанича є розбіжності щодо питань співпраці між згаданими угорськими організаціями та, зокрема їх спільної участі у виборах на всіх рівнях.

В середині серпня стало зрозуміло, що об’єднання двох політсил угорців на місцевих виборах 2020 року не буде: керівники KMKSZ відхилили пропозицію від UMDSZ щодо об’єднання, але при цьому запропонували співпрацювати тільки в тих округах де шанси перемоги на виборах є невисокими.

Зрештою угорські політичні партії не змогли досягти домовленостей про співпрацю, у той же час, для збереження шансів на отримання власного представництва KMKSZ на обласному рівні, UMDSZ офіційно відмовився висувати окремий список до Закарпатської обласної ради із метою попередження можливих звинувачень партії у зраді інтересів угорської національної меншини.

Окрім того, важливим фактом є процес еміграції угорців за межі Закарпаття, який мав місце протягом останніх років, що зменшує традиційний електорат угорських політичних партій. Зважаючи на це, одним із основних завдань KMKSZ на найближчий період стане досягнення домовленостей із Будапештом щодо спрощення перетину українсько-угорського кордону на час волевиявлення для частини угорськомовного населення краю, яка постійно знаходиться на території Угорщини.

Окремі спроби просування автономістських ідей в політичному просторі Закарпаття суттєво погіршили ставлення до політсил угорців Закарпаття серед патріотично налаштованої громадськості Закарпаття, яке негативно сприйняло потенційне посилення впливу Будапешту в області, а тому активізувало власну агітаційну та інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення, що так чи інакше впливало на рейтинги згаданих вище політсил угорців.

Щодо ролі ЗМІ на місцевих виборах

Активізація уваги до питання Закарпатських угорців з кожним роком тільки посилюється особливо в контексті таких резонансних подій як створення «окремого» угорського округу і, власне, виборів в яких беруть участь угорці.

Не дивлячись на реальність факту посилення впливу Угорщини в Закарпатті серед значної частини українських ЗМІ наявним є штучне нагнітання панічних настроїв, а в окремих випадках – розпалювання ворожнечі між угорцями та українцями або іншими етнічними групами яке, в найбільш радикальних формах, поєднує у собі прогнози щодо «Кримського сценарію» в Закарпатті та безпосередньо звинувачення усієї організованої частини угорської спільноти Закарпаття (незалежно від їх політичних поглядів та степені лояльності до політики Будапешту в регіоні).

Такі істерії, з одного боку посилюють серед угорців побоювання бути ізольованими, а з іншого призводить до міжнаціональної напруженості в регіоні (що негативно впливає на міжнародний імідж України та є перешкодою на шляху інтеграції в ЄС та НАТО).

Короткий висновок

Загалом, не вдаючись до детального аналізу останніх соцопитувань доречно припустити, що угорські політсили на цьогорічних виборах не зможуть повторити успіх 2015 року. Цілком ймовірно після виборів матимуть місце обвинувачення Угорщини в бік України щодо «відсутності належних інституційних умов для представництва угорської меншини в органах влади». Успішну ж участь угорських політичних партій на місцевих виборах угорський уряд ймовірно буде розглядати як додатковий аргумент для досягнення вигідних домовленостей із Києвом щодо захисту освітніх та мовних прав угорської національної меншини.

Цьогорічна виборча кампанія свідчить про істотну фрагментованість партійної системи України. В Закарпатті ця фрагментованість накладається на етнічні та культурні особливості регіону, а тому електоральні вподобання угорської етнічної спільноти Закарпаття є одним із важливих чинників на виборах. Значення даного чинника посилюється з огляду на те, що питання пов’язані з правами угорської спільноти (включно забезпечення представництва угорців в органах влади) визначають характер українсько-угорських міждержавних відносин.

Для України важливо уникнути ситуацій коли посередником у взаєминах із її власними громадянами виступає сусідня країна.

Місцеві вибори це тільки один із аспектів, проблема набагато глибше

Анатолій ГОЛОВКА

Олександр БЕРТОЛОН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *