Які наслідки несе «коронакриза» для туризму Закарпаття ?

12 Червня 2020 без коментарів

Ексклюзивність Закарпаття та перспективність туризму

Найбільш характерною ознакою Закарпатської області є гори Карпати, які займають 80% території краю, що обумовлює істотні наслідки для політичної, гуманітарної, соціально-економічної сфер. Окрім того, в контексті даної статті, до географічних особливостей Закарпаття доречно віднести також і його транскордонний статус – єдина українська область, яка межує одразу з чотирма країнами ЄС.

Аналізуючи географічні особливості регіону, на найбільш загальному (навіть не експертному) рівні можна говорити як про переваги (туристичний та рекреаційний потенціал природних зон та пам’яток архітектури, можливості транскордонного співробітництва), так і певні «хронічні» проблеми, з якими стикається край (диспропорції розвитку гірських, передгірних і низинних територій; як наслідок – депресивність окремих територій і високі показники трудової міграції).

Специфічні регіональні чинники розвитку Закарпаття наштовхують нас на розуміння, де саме треба шукати рушії соціального та економічного розвитку, ті галузі економіки, що дозволять забезпечити благополуччя краю та його мешканців. Серед таких найбільш перспективних галузей одну із найвищих позицій займає туризм, «потужність» якого може бути підсилена грамотним використанням нових бюджетних та управлінських можливостей місцевих громад.

При цьому, слід зважати на комплементарність основних туристичних напрямків Закарпаття (рекреаційний, бальнеологічний, гірськолижний, сільський, пішохідний туризм) з іншими секторами – торгівлею, транспортом, готельно-ресторанним бізнесом, закладами харчування та тимчасового розміщення, закладами організації відпочинку (що, окрім взаємодоповнення, обумовлює ще й високий рівень взаємозалежності зазначених вище сфер).

 Наслідки пандемії та карантину для туристичної галузі

Хоча залежність туристично-рекреаційних об’єктів Українських Карпат від затримки літнього туристичного сезону не є настільки вираженою, як, до прикладу, у приморських регіонах, вплив карантину, а також зниження туристичної активності, очевидно, призведе до істотних збитків та «простою» туроб’єктів Західного регіону.

Крім того, на відміну від приморських регіонів Півдня України, сфера туризму та рекреації Українських Карпат (а також пов’язані з ними готельно-ресторанний бізнес, заклади харчування та тимчасового розміщення, заклади оренди зимового спортивного спорядження та організації зимового відпочинку)  постраждали від аномально теплої зими (через низький рівень снігового покрову). Крім того, карантинні обмеження зумовили скасування низки традиційних весняних заходів в регіоні (наприклад, «Сакура-Фест» в м. Ужгород, фестивалі виноробів тощо).

 Нові можливості для Карпатського туризму

Не дивлячись не те, що так звана «коронакриза» вдарила, перш за все, по туристичній галузі, проте, говорячи про Закарпаття, експерти часто наголошують на наявності у регіона переваги над конкурентами в поточних умовах розвитку ринку туристичних послуг. Враховуючи фактори, що впливають на сферу туризму (закриті кордони у низці країн Європи, обмеження міжнародного сполучення, «паралізованість» авіасполучення), доречно припустити, що внутрішній туризм буде мати перевагу над міжнародним, а тому це створюватиме можливість для українського бізнесу скористатися поточною обстановкою для переорієнтації українських подорожуючих на внутрішній ринок туристичних послуг. Важливою конкурентною перевагою туроб’єктів Українських Карпат (особливо готелів та «зелених садиб») виступають кращі умови для дотримання санітарних вимог та соціального дистанціювання – віддаленість від найбільш популярних туристичних шляхів, переважно відсутність великих скупчень людей в гірських районах, розміщення в окремих садибах та будиночках, відпочинок «на відкритому повітрі», можливість організації піших походів в гори та ліс.

 Наскільки реальною є пандемія v.2.0?

При цьому, слід зважати на високу імовірність «другої хвилі» поширення COVID-19 протягом осені / зими 2020 р., що може відбуватись паралельно із сезонними інфекціями грипу та кору. Також врахування потребує збереження значної частини карантинних обмежень, вірогідно, до середини літа 2020 р., з огляду на які зберігатимуться перешкоди для ведення бізнесу. Наведені припущення обумовлюють доцільність формування завчасної стратегії умовно «лояльного / м’якого карантину» для уникнення критичного рівня збитків для туристично-рекреаційної галузі поряд із задовільним рівнем резистентності населення до розповсюдження інфекції, а також забезпеченням необхідної промоції та рекламування Українських Карпат як регіону із позитивним екологічним іміджем.

Анатолій ГОЛОВКА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *