«Східне партнерство в часи потрясінь та нових конфігурацій у сусідстві»: експертка НІСД взяла участь у міжнародній конференції

1 Жовтня 2020 без коментарів

За матеріалами сайту НІСД, 30 вересня 2020 року відбулася онлайн-конференція «Східне партнерство в часи потрясінь та нових конфігурацій у сусідстві» для представників провідних аналітичних установ країн-членів Євросоюзу та держав-учасниць Східного партнерства. Організаторами заходу виступили Генеральний директорат Єврокомісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС (DG NEAR), а також Німецька рада з міжнародних відносин (DGAP). Від Національного інституту стратегічних досліджень участь у заході взяла співробітниця відділу зовнішньої політики центру зовнішньополітичних досліджень Олександра Давимука.

Захід розпочався з вітальної промови директорки Німецької ради з міжнародних відносин Даніели Шварцер, яка наголосила на важливості залучення мережі провідних аналітичних центрів регіону до обговорення актуального порядку денного Східного партнерства та політики на майбутнє. Модераторкою заходу виступила Крістіна Герасімов, наукова співробітниця Центру Роберта Боша в питаннях країн Центральної та Східної Європи, Росії та Центральної Азії при Німецькій раді з міжнародних відносин.

Ключові тези основних спікерів:

1. Заступниця генерального директора Єврокомісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС Катаріна Матернова (виступила з програмною доповіддю):

  • висвітлила три ключові елементи сьогоднішньої політики Євросоюзу в рамках Східного партнерства – допомога для держав регіону щодо соціально-економічного відновлення внаслідок поширення пандемії коронавірусу; сприяння поширенню «Зеленої угоди» на сусідні країни з метою переходу на кліматичну нейтральність до 2050 року; реакція на події в Білорусі (підтримка потреби населення країни у проведенні чесних виборів).

2. Виконувач обов’язків директора з питань Східної Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішніх дій Люк Девінь:

  • надав характеристику регіонального безпекового контексту (протести в Білорусі, бойові дії в Нагірному Карабаху, поширення пандемії), а також реагування ЄС на відповідні потрясіння.

3. Директор з питань Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії у Міністерстві закордонних справ ФРН Міхаель Зіберт:

  • розглянув вплив актуальних проблем у регіоні на розбудову політики Східного партнерства у стратегічній перспективі (перегляд підходів до подальшого співробітництва ЄС з країнами-учасницями ініціативи).

4. Членкиня Європейського парламенту від Європейської народної партії Міріам Лексманн:

  • окреслила геополітичний вимір регіонального безпекового середовища;
  • наголосила на необхідності подальшої реалізації зовнішньої політики ЄС на основі демократичних цінностей, спільних для європейських країн;
  • запропонувала ідеї щодо сприяння розширенню інструментів співробітництва між ЄС і країнами-учасницями Східного партнерства.

5. Представниця Інституту безпекових досліджень Європейського Союзу (EUISS) Сінікукка Саарі:

  • закликала до розбудови підходу до політики Східного партнерства в контексті інтегрованого та всеосяжного порядку денного для всіх країн;
  • оцінила регіональне безпекове середовище — сьогоднішні події у Білорусі та Нагірному Карабаху, а також майбутні вибори в Україні, Молдові та Грузії можуть спровокувати ще більшу політичну нестабільність;
  • наголосила на важливості для ЄС відстежування безпекових тенденцій та своєчасного на них реагування із застосуванням проактивного підходу;

6. Виконавчий директор Ради зовнішньої політики «Українська призма» Геннадій Максак:

  • підкреслив важливість співпраці країн-учасниць Східного партнерства з ЄС у контексті актуальних проблем, зокрема подолання наслідків поширення пандемії;
  • закликав до пошуку подальшого ефективного застосування інструментів Східного партнерства для стабілізації ситуації в регіоні;
  • розглянув сфери подальшого співробітництва між Україною та Євросоюзом, серед яких пріоритетною є інтенсифікація економічних і торгових відносин.

Учасники конференції висловлювали побажання поглиблення діалогу між урядовими інституціями та локальними осередками громадянського суспільства, аналітичними центрами з метою проведення регулярних консультацій та обміну ідеями щодо майбутнього розвитку Східного партнерства, а також залучення активних представників молодого покоління до відповідних політичних процесів.

Фото: НІСД

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *