В НІСД відбулася фахова дискусія та презентація наукової доповіді «Децентралізація і формування політики регіонального розвитку в Україні»

Як повідомляє сайт НІСД, 29 вересня 2020 року в закладі відбулася фахова дискусія «Децентралізація і формування політики регіонального розвитку в Україні».

В ході заходу обговорювався перебіг децентралізації в Україні, перші підсумки формування об’єднаних територіальних громад, актуальні проблеми місцевого самоврядування й регіонального розвитку. У засіданні взяли участь провідні фахівці у сфері децентралізації та формування політики регіонального розвитку, посадовці Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств, науковці Національної академії наук України та вітчизняних вузів, представники громадських організацій.

У вступному слові директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко наголосив на актуальності реформи, оскільки саме на місцевому рівні спостерігається найбільша концентрація уваги щодо вирішення практичних проблем. Директор НІСД побажав усім учасникам плідної та цікавої дискусії.

Модератор засідання – заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД Ярослав Жаліло у виступі наголосив на актуальності та значущості проведеного дослідження в аспекті трансформації регіональної політики в Україні. 

Завідувачка сектору регіональних стратегій центру регіональних досліджень НІСД Ольга Шевченко підкреслила важливе значення децентралізації у формуванні політики регіонального розвитку, а також презентувала основні положення наукової доповіді «Децентралізація і формування політики регіонального розвитку в Україні», підготовленої фахівцями НІСД (центру регіональних досліджень спільно з центром суспільних досліджень)

Керівниця центру регіональних досліджень НІСД Світлана Ковалівська у виступі окреслила поточний стан реалізації цілей сталого розвитку на локальному рівні як підґрунтя інтеграції просторового та регіонального розвитку.

В.о. генерального директора Директорату координації та оцінки регіональної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України Соломія Старосольська звернула увагу на невирішені проблеми децентралізації стосовно розпорядження земельними ресурсами громад, повноважень органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій.

Генеральний директор Директорату координації державних політик та стратегічного планування Секретаріату Кабінету Міністрів України Дмитро Шевчук звернув увагу на збереженні інерції державної вертикалі радянського зразка: відомства можуть здійснювати свої функції на власний розсуд, не кореспондуючись з рішеннями органів місцевого самоврядування. Він підкреслив, що від такого формалізму варто відходити і забезпечувати спільність рішень на усіх рівнях влади шляхом делегування повноважень. Як приклад наведено досвід Південної Кореї, де проекти розвитку регіонів та галузей скріплюються рішеннями регіональної й центральної влади та ініціативами підприємств.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова акцентувала увагу важливості врахування очікувань населення від децентралізації. За її словами, протягом 1999-2019 рр. спостерігається тенденція до того, що сільські жителі значно гірше оцінюють поточну ситуацію та свої перспективи у найближчий період, аніж їхні співвітчизники з міст. Водночас вони менш схильні брати на себе відповідальність за власний добробут (готовність до цього проявляють 17 % жителів великих міст, 12 % – малих міст і лише 9% селян) і контролювати місцеву владу. На цей виклик варто правильно реагувати, оскільки він загрожує феодалізацією крани. Для його нейтралізації необхідно поліпшити систему підготовки кадрів на місцевому рівні, а також переконувати громадськість в доцільності створення ОТГ та здійснення контролю за діями влади.

Директор інституту державного та регіонального розвитку, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Володимир Приходько подякував НІСД за співпрацю у підготовці Стратегії розвитку м. Ужгород до 2030 р. Він окремо наголосив на важливості синергії сталого розвитку та необхідності переходу до практичного втілення цілей сталого розвитку при формуванні ОТГ. Підсумовуючи свій виступ, В. Приходько зазначив, що без належної уваги до Цілей сталого розвитку Україна не зможе досягнути рівня сусідніх держав ЄС і не стане лідером у регіоні Центрально-Східної Європи. Він означив наступні виклики для регіонального розвитку: створення підприємств з переробки твердих побутових відходів, туризм, транскордонне співробітництво.

Директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук зазначив, що наукові доповіді часто відстають від практики, аналітичні продукти не мають належного політичного запиту, а результати соціологічних досліджень лишаються поза увагою. Відтак, децентралізація повинна вирішити проблеми з бездіяльністю місцевого самоврядування та законністю рішень його органів. Окрему увагу акцентовано на відсутності кореляції між стратегіями, прийнятими на національному, регіональному та місцевому рівні. З метою вирішення цієї проблеми А. Ткачук пропонує прийняти закон про державне стратегічне планування, не ігнорувати наукові дослідження та опитування громадської думки. Він наголосив, що в центрі всіх реформ є людина і метою всіх стратегій має бути добробут людини.

Заступниця директора Інституту регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України Ірина Сторонянська підкреслила, що в центрі будь-яких реформ завжди знаходиться людина, але місцева економіка як основа добробуту людини поки не отримала достатньо стимулів для розвитку, оскільки децентралізація все ще залишається надмірно заполітизованою. Наслідком цього є нерозуміння органами місцевого самоврядування базового рівня суті власних завдань та можливостей. Головною проблемою, яку, за словами І. Сторонянської, визначають для себе новостворені громади, є відсутність лобіста у вищих ешелонах влади. Натомість якістю управлінських кадрів вони не особливо переймаються. Окремо вона запропонувала досліджувати питання критеріїв визначення проблемності територій.

Президентка Державної науково-навчальної установи «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко окреслила проблеми нового адміністративно-територіального устрою: доступ громад до інформації та ресурсів ускладнений, відбувається фіскалізація простору сталого регіонального розвитку, багато територій лишаються залежними від фінансування з боку державного центру, відбувається тінізація економіки і спостерігається розбіжність інтересів представників тіньового і легального секторів. Нею було представлено динаміку ВВП за паритетом купівельної спроможності у високорозвинених та транзитивних країнах, схему відтворення основних складових регіонального економічного потенціалу, ідею консолідації ланцюжків цінностей на основі інститутів розвитку. Вона запропонувала активізувати регіональний фінансовий потенціал та досліджувати питання впливу тіньової економіки на регіональний розвиток.

Директор Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України Юрій Іванов вважає, що децентралізація не відбулась – поки що лише створено умови для неї. У своєму виступі він підтримав тезу Е. Лібанової стосовно необхідності підготовки кадрів на місцях. Головним викликом вважає успішність функціонування ОТГ і запропонував створення системи їхньої державної підтримки.

Керівниця апарату Запорізької обласної державної адміністрації Зінаїда Бойко вважає, що реформа децентралізації є успішною завдяки підтримці партнерів, але відзначає певні виклики. Зокрема, різні фінансові можливості громад при сильному очікуванні населення на однакову якість послуг. Наполягає на тому, що ОТГ не повинні лишитися наодинці зі своїми проблемами; державна підтримка певний час буде вагомим фактором успішності децентралізації.

Керівник відділення проблем соціальної економіки та регіональної політики Інституту економіки промисловості НАН України В’ячеслав Ляшенко акцентував увагу на важливості стратегічного планування та розбудові його багаторівневості (держава – область – район – громада). Запропонував створювати експертні платформи стратегування на основі смарт-спеціалізації (така робота вже ведеться на території Київської, Луганської і Донецької областей), розробляти стратегії на основі циклів довгих хвиль М. Кондратьєва, створювати в Україні корпорації випереджального розвитку.

Регіональна консультантка Асоціації міст України в Запорізькій області Маргарита Трипольська окреслила головні проблеми децентралізації: не визначено майбутнє районних рад; не закріплено стабільні джерела доходів на районному рівні; не прийнято проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів» №3651 від 15.06.2020 р.; залишається невирішеним питання щодо спільного майна громад; існування інституту старост; реалізація повноважень на різних рівнях; відсутні зміни у Законі України «Про державні адміністрації». Позитивним моментом вважає прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух»», в якому йдеться про розмежування юрисдикції доріг. 

Запрошена лекторка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Валентина Романова охарактеризувала ключові принципи політики регіонального розвитку ЄС в сучасних умовах та їх роль у трансформації регіональної політики в Україні.

У дискусії проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва Станіслав Василішин звернув увагу на проблеми та перспективи розвитку аграрної освіти як чинника сталого розвитку громад та сільських територій. Науковець обґрунтував необхідність вирішення проблем сільської освіти у контексті стратегічних засад імплементації реформи децентралізації, охарактеризував взаємозв’язок спеціальностей, за якими готують фахівці аграрних закладів вищої освіти, та глобальних цілей сталого розвитку ООН, а також зосередив увагу на негативному впливі депопуляції сільського населення, трудової міграції на розвиток сільських територій та сільської освіти. Фахівець наголосив на винятковій важливості  вирішення проблем кадрового голоду на кваліфікованих педагогів у сільських школах, внаслідок чого рівень успішності складання ЗНО сільськими абітурієнтами значно нижчий за рівень складаня ЗНО міськими абітурієнтами. На прикладі ХНАУ ім. В. В. Докучаєва та Роганської ОТГ Харківської області науковець обґрунтував модель створення на базі аграрних закладів вищої освіти освітньо-інноваційних хабів як чинника зростання успішності громад.

У завершальному слові заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД Ярослав Жаліло відзначив неабияку важливість обговорюваних в ході дискусії питань: адаптації регіональних стратегій до ДСРР, новий функціонал районів відносно ОТГ, горизонтальне й вертикальне узгодження рішень громад, збільшення спроможності громад до відповідальності за власний розвиток та їхнє кадрове наповнення, транскордонне співробітництво громад, спроможність сільських громад надавати послуги населенню, запровадження принципів сталого розвитку тощо. Він запропонував учасникам дискусії надсилати свої пропозиції до рекомендацій за підсумками її проведення.