Єдність у різноманітті: Як нам згуртовувати поліетнічні спільноти, приклад Закарпаття

14 Вересня 2021 без коментарів

Представники Центру аналізу регіональних ризиків: Директор Центру, pадник при дирекції НІСД Світлана Мітряєва та експерт Центру Анатолій Головка взяли участь у відкритій дискусії «Єдність у різноманітті: Як нам згуртовувати поліетнічні спільноти, приклад Закарпаття», яка відбулась в м. Ужгород.

В рамках дискусії учасниками було обговорено низку важливих питань, а саме:

  • Сучасна Україна після революції та в умовах війни з Росією – як нам створити і згуртувати поліетнічну мультикультурну політичну націю?
  • Ситуація з правами етнічних громад Закарпаття – погляд влади та громадянського суспільства.
  • Рівень етнічної терпимості та толерантності в регіоні – на основі дослідження фонду Демократичні ініціативи.
  • Нове законодавство України у сфері прав нацменшин – яким воно є, яким має бути, що треба чи не потрібно вдосконалити.
  • Як залучити національні меншини до розбудови сучасної України – законодавчі та незаконодавчі практики.

В дискусії взяли участь

  • Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат України
  • Олена Богдан, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті
  • Йосип Резеш, Фундація українсько-угорського регіонального розвитку молоді
  • Юлія Тайпс, членкиня Ради німців України
  • Мирослав Горват, депутат Ужгородської міської ради
  • Світлана Мітряєва, Радник при дирекції НІСД, Директор Центру аналізу регіональних ризиків
  • Євген Тичина, продюсер закарпатської філії Суспільного
  • Жоржетта Марина-Толомбасова, журналістка Суспільного
  • Габріела Бровді, журналістка Суспільного
  • Федір Шандор, професор УжНУ
  • Ласло Зубанич, лідер Демократичної спілки угорців України

Модератор заходу директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії Дмитро Тужанський зазначив, що дискусія присвячена питанням мультикультурності та поліетнічності. В 2020 році було проведено велике соціологічне опитування в Закарпатській області, яке включало 60 питань, відповіді на які свідчать про дві характерні особливості соціальних настроїв в Закарпатті:

  • представники нацменшин (угорці, словаки, румуни, роми, німці і т. д.) в переважній більшості позитивно ставляться один до одного, а також до українського населення Закарпаття. Таке ставлення показує хибність стереотипів про начеб то наявну в регіоні міжетнічну напругу.
  • водночас, на прохання вказати свою Батьківщину більшість представників нацменшин вказували на те, що їх «Батьківщина – це Закарпаття». Це свідчить про те, що вони знаходяться у певному «мікрокосмосі» та намагаються ізолюватись від зовнішніх впливів та контактів.

Народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що відчутним є зовнішній вплив на поліетнічне Закарпаття, при чому не тільки з боку Росії, але й з боку інших країн. Це досить дивує, оскільки країни, які «самі бачили російські танки на своїх площах зараз сприяють просуванню російських інтересів у регіоні». Також вона зазначила, що можливо термін «національні меншини», який використовується в рамках українського законодавства не зовсім вірний, оскільки в певній мірі є принизливим, натомість більш оптимальним є термін «етнічні спільноти».

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан вказала, що служба яку вона очолює була створена недавно (2020 рік) і зараз ставить перед собою мету сприяти тому щоб усі громадяни України незалежно від етнічної приналежності чи конфесії мали можливість самовиражатись, зберігати власну самобутність, не зачіпаючи при цьому свободу інших груп. Таким чином, патріотизм поєднуватиметься із толерантністю. Значну увагу служба також приділяє питанням збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в Україні.

Світлана Мітряєва звернула увагу на те, що дедалі частіше, в експертному середовищі порушуються питання етнополітики та дотримання прав людини, створення умов не стільки для сталого, скільки для збалансованого розвитку регіонів, забезпечення їх стійкості. Національний інститут стратегічних досліджень провів ряд експертних дискусій на цю тему зокрема «Угорський чинник у внутрішній політиці України», «Подвійне (множинне) громадянство: реальний стан, виклики, реакція держави та суспільства» , «Україна-Угорщина: позитивний порядок денний».

Світлана Мітряєва відмітила, що сучасна глобальна криза, загострила глибинні протиріччя, і вивела на новий рівень не тільки глобальні загрози, але й спонукала до аналізу нових, а також непередбачуваних (мало прогнозованих) подій.

В цьому контексті, минулорічна ініціатива Національного інституту стратегічних досліджень щодо розробки  стратегічних документів: «Концепція  забезпечення національної стійкості» та «Національні системи оцінювання ризиків та загроз» стала практичною потребою часу.

Звернення державних «мозкових центрів» до вивчення умов забезпечення національної стійкості демонструє розуміння аналітиками, принаймні  частиною політиків та урядовців,  потреби розгляду  питання безпеки України  у широкому контексті, гармонізації національних пріоритетів із безпековими завданнями євроатлантичних країн.

Вона також звернула увагу, що прецеденти «мови ворожнечі» упродовж останніх років суттєвим чином формувалися і підтримувались в ЗМІ. Підписання ними умовного «кодексу поведінки» щодо висвітлення подій в регіоні могли б стати умовою для зменшення міжетнічної напруги в ситуації штучного торпедування конфліктності радикальними політичними силами, які своїми діями створюють дезінтеграційні чинники формування євроатлантичної позиції України.

Пресс-центр ЦАРР

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *