Створення «угорського району» у контексті впливу Будапешта на Закарпаття
Оприлюднені Мінрегіоном проєкти районування спричинили появу запеклих дискусій щодо створення окремих укрупнених районів. Однією із таких суперечливих ініціатив є створення укрупненого Берегівського району із угорською та угорськомовною більшістю в національній структурі населення, що стало несподіваним для громадськості та експертів. І якщо навіть побічно читати назви інтернет-статей та телевізійних сюжетів, присвячених створенню «угорського району», можна зрозуміти, що значна (якщо не переважна) частина експертів, науковців та журналістів розглядає це як «зраду» українських національних інтересів, особливо в контексті того, що такі зміни мали місце після зустрічі глав МЗС України та Угорщини. Чи справді має місце зрада?
Насправді, саме по собі створення так званого «угорського району», не несе в собі такий спектр загроз, який висвітлюють більшість ЗМІ. Перш за все, це тільки проєкт, до якого можуть вноситись зміни. По суті, в Закарпатті вже існує Берегівський район із «угорською більшістю» в національній структурі населення та етнічними угорцями на керівних посадах. Зараз в проєкті йдеться про його укрупнення, а саме пропонується його об’єднати із сусіднім Виноградівським районом (де угорці становлять тільки близько 26% населення). Це призведе до зменшення частки угорців у національній структурі населення укрупненого району. З огляду на це, хибними є гіпотези про послаблення контролю Києва над прикордонними територіями чи їх «загарбання» Угорщиною в результаті створення такого району. Також хибним є розглядати усю угорську та угорськомовну спільноту Закарпаття як «ненадійну» та таку, що становить загрозу появи дезінтеграційних тенденцій у регіоні.
Разом з тим, не варто надмірно концентруватись саме на питанні створення укрупненого району на кордоні із Угорщиною. Для цілісної картини слід аналізувати дане питання через призму україно-угорських відносин та цілей політики Будапешта щодо Закарпаття.
Вплив Угорщини на Закарпаття
Істотна гуманітарна підтримка Закарпаття Будапештом, що окрім поставок агропродукції (приклад: програма «Хліб угорців – 15 млн. зерен» на Берегівщині в 2019 році), медикаментів (приклад: Закарпатській області було передано 10 376 доз 4-компонентної вакцини «Tetraxim» на суму більше 50 млн. форінтів, 07.11.2018), включає в себе також оплату ремонту дошкільних, медичних та освітніх закладів, підтримка роботи навчальних закладів із угорською мовою навчання, фінансування наукових та культурних заходів.
Значення мають економічні зв’язки між Закарпатською областю та Угорщиною. Угорщина -найбільший торгівельний партнер Закарпаття. За підсумками 2018 року частка Угорщини складає 32,7% в загальному обсязі зовнішньої торгівлі товарами Закарпатської області та 43,1% у зовнішній торгівлі послугами. Це обумовлює високий рівень залежності промисловості та сільського господарства Закарпатської області від сусідньої держави. До цього варто додати діяльність на території області угорських фондів (наприклад «Еган Еде). Це призводить до поетапного перетворення Закарпаття в регіон, що залежний від економічної політики Угорщини.
Наявний високий рівень політичної та громадської активності угорських організацій в Закарпатській області – Товариства угорської культури Закарпаття та Демократичної спілки угорців України, а також створених на їх основі політсил – Партії угорців України та Демократичної партії угорців України, які наразі широко представлені в місцевих радах і мають шанси зберегти свій політичний вплив і після запланованих на жовтень 2020 місцевих виборів.
Проведене у листопаді-грудні 2018 році опитування Фондом «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва та фірмою «Ukrainian Sociology Service» в Закарпатській області показало, що 51% респондентів розглядає сучасну політику Угорщини щодо Закарпаття як дружню допомогу угорській меншині, лише 14% бачать в цьому загрозу інкорпорації Угорщиною Закарпаття.
Чого хоче Угорщина?
Якщо втрата укрупненого Берегівського району це швидше фантазії, ніж реальність, то ризики посилення впливу Будапешта на окремих прикордонних територіях цілком можливі. Особливо з огляду на геополітичні орієнтири Угорщини, які, зокрема, ми можемо віднайти в її офіційних стратегічних документах. Ці орієнтири можна умовно визначити як концепцію Відновлення Великої (Дотріанонської) Угорщини – концепцію зовнішньої політики, що має на меті притягнення у сферу впливу Угорщини регіонів, які до 1920-1921 років (до підписання та вступу в силу Тріанонського мирного договору) входили до складу Королівства Угорщина: Українське Закарпаття, Румунська Трансільванія, Південь Словаччини, Сербський край Воєводино.
У Закарпатті завдання мінімум для В. Орбана та правлячої в Угорщині партії «ФІДЕС» – це розширення автономії Закарпатських угорців, зокрема, в питаннях, пов’язаних із мовою та освітою, зміцнення наявних зв’язків із закарпатськими угорцями, збереження існуючого впливу на життя Закарпаття. В такому випадку В. Орбан зможе заявити про успішність своєї дипломатії, що безумовно важливо в умовах не критичного, але все ж зниження довіри до чинного уряду та партії «ФІДЕС».
Окрім того, важливо враховувати неофіційний вплив на порядок денний Угорщини з боку Москви, що може обумовити прагнення останньої до дестабілізації ситуації в Закарпатті (як складової гібридної війни) на основі використання чинника політизації етнічних спільнот.
Можливості для України
- Україна може використовувати ряд засобів для стримування Будапешта, якими варто вірно розпорядитись. Насамперед, спадає на думку багатовекторність національної політики Угорщини, яка намагається впливати на розвиток угорських громад в низці регіонів Європи (як було згадано вище – передусім у Румунії, Словаччині, Сербії та власне Україні). Таким чином розширюється можливості для партнерства із країнами, які також зацікавлені у стримуванні Угорщини. Окрім того, варто підкреслити – у В. Орбана та його партії досить складні відносини із керівництвом ЄС та США, що також можна використовувати.
- В межах нової територіальної організації влади та розширення управлінських й бюджетних можливостей місцевого самоврядування розширюються також можливості щодо уникнення ситуацій, за яких посередником у відносинах між владними структурами України та угорською спільнотою Закарпаття виступає Будапешт. Широке залучення представників національних спільнот шляхом створення «діалогових майданчиків», зміцнення зв’язків між громадами. Такий підхід демонструватиме націленість керівництва України та Закарпатської області на бажання діалогу навіть у випадку відновлення суперечностей із керівництвом Угорщини.
Останні коментарі