Шляхи нейтралізації російського гібридного впливу в ЄС та Центрально-Східній Європі

22 Серпня 2025 без коментарів

Засідання «Дискусійного клубу Євродепутатів» в Ужгороді

У вівторок, 19 серпня, у переддень 57 річниці початку радянської збройної інвазії до Чехословаччини, ГО «Центр аналізу регіональних ризиків», у партнерстві з Інститутом Центральної Європи УжНУ та Закарпатським відділенням Академії політико-правових наук України, провели в Ужгороді чергову зустріч експертів-міжнародників з європейськими депутатами та дипломатами у звичному вже форматі дискусійного клубу.

Цього разу на зустріч з експертами з питань європейської інтеграції прибули міністр закордонних та європейських справ Словаччини (2022-2023 рр.), Надзвичайний і Повноважний посол Словаччини в США (2003-2008 рр.), Угорщині (2013-2018 рр.), Чехії (2020-2022 рр.), віце-президент Асоціації Північноатлантичного договору (АТА) Растіслав Качер та депутат Європейського парламенту (2014-2024 рр.) Іван Штефанец.

Питання, котрі були запропоновані для обговорення з поважними гостями, повною мірою відображають гостроту й актуальність нинішніх загроз безпеці Європейської цивілізації, які тривалий час посилено продукує агресивно налаштована верхівка московського імперського режиму. Це, зокрема, здійснення гібридного впливу рф на політику окремих європейських країн: шляхи протидії, можливості з дискредитації російських інструментів, залучення проєвропейських політиків до формування об’єктивної громадської думки про причини, перебіг та наслідки українсько-російської війни; відносини між Україною та Словаччиною: вплив рф на формування міждержавної напруги; підтримка вступу України до Європейського Союзу з боку Словаччини: очікування та реальність.

У жвавому й насиченому на факти й аргументи діалозі з гостями зі Словаччини взяли участь експерти та науковці УжНУ: докторка політичних наук, проректорка УжНУ Мирослава Лендьел, доктори економічних наук Володимир Приходько і Володимир Химинець, доктор політичних наук Анатолій Ключкович, кандидат історичних наук, декан факультету історії та міжнародних відносин Віталій Андрейко, директор інформаційно-видавничого центру Василь Ільницький, голова правління Центру аналізу регіональних ризиків, провідний науковий співробітник сектору досліджень західного регіону (НІСД), доктор філософії Анатолій Головка, аналітик Центру Михайло Коваль, журналісти провідних ЗМІ.

Відкриваючи зустріч почесна президентка Центру аналізу регіональних ризиків, академік Академії політико-правових наук України, заслужена діячка науки і техніки України, докторка філософії Світлана Мітряєва у вступному слові привітала поважних гостей, подякувала Словаччині за підтримку України, не зважаючи на строкатість політичного спектру суспільства, та наголосила, що предметом сьогоднішнього обговорення будуть форми російського гібридного впливу на політику окремих європейських країн та інструменти протидії та дискредитації російських втручань. Наразі Європа мобілізує комплексну відповідь на гібридні атаки росії, котра включає: політичну та економічну координацію; санкції за кібер та інформаційні провокації; підтримку медіа та розвідувально-комунікаційні стратегії; наукову базу і міжнародну практику України.

Депутат Європейського парламенту (2014-24 рр.) Іван Штефанец у своєму виступі зазначив, що питання європейської безпеки сьогодні віршується на теренах України, Збройні Сили якої уже десять років героїчно воюють з окупаційною армією росії. Тим часом країни Центральної Європи – Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія – багато років поспіль є у стані гібридної війни з росіянами, до якої вони тривалий час готувалися враховуючи специфіку кожної країни. Особливістю Словаччини є те, що наративи кремлівської дезінформації сьогодні тут поширюють не ЗМІ чи блогери, а представники чинної влади – прем’єр Р. Фіцо та його міністри, депутати парламенту.

Основними тематичними напрямками поширюваної дезінформації є: нав’язування думки про зверхність і диктат Брюсселя національним урядам; звинувачення українських біженців у тім, що вони займають робочі місця і отримують соціальні виплати замість місцевих громадян; перевага дешевих російських енергоресурсів; відстоювання традиційних родинних цінностей. І. Штефанец навів конкретні аргументи, які спростовують ці наративи і наголосив, що протистояти зливі кремлівської брехні слід правдивою інформацією базованою на конкретних фактах.

Досвідчений словацький дипломат і державний діяч Растіслав Качер, відповідаючи на запитання експертів, наголосив, що «Росія є збанкрутілою імперською країною, котра, попри усі наявні природні багатства, не спроможна забезпечити своїм громадянам достойний рівень життя, а тому надзвичайно хворобливо сприймає успішний розвиток тих країн, які вирвалися з-під їхнього диктату. Усвідомлюючи, що світ це бачить і розуміє, росія вдається до масштабних інформаційних диверсій, практикує системне поширення дезінформації на теренах європейських країн. Політична корупція, дезінформація, економічний вплив – то є три найпотужніші складові, які росіяни застосовують у своїх гібридних операціях.  І великою проблемою був факт того, що західний політикум донедавна майже всуціль страждав хибною ідеєю «демократизувати» росію, її правлячу верхівку. У 2012 році я виступав на саміті НАТО у Чикаго і сказав, що невдовзі росія матиме конфлікт з Альянсом не тільки через Балкани, а й через Україну. 70% аудиторії не повірила мені! Казали, що це неможливо, що я ненормальний і що я просто не люблю росіян. На жаль, час засвідчив, що я виявився правим».

На завершення дискусії С. Мітряєва звернула увагу її учасників на те, що вже понад десятиліття Україна успішно протистоїть гібридній агресії і наш досвід є дуже цінним для Європи. Він показав важливість інтегрованого реагування, системної кібербезпеки, швидких комунікацій. Європейським політикам варто звернути увагу на цей досвід, а не очікувати подальшої ескалації.

Учасники «Дискусійного клубу» були єдиними в думці, що, попри усі гібридні зусилля російських агресорів, Україна виграє у цьому протистоянні, а Європа згуртується і посилиться. Однак ціна цієї перемоги буде дуже високою.

Василь Ільницький, для «Дня», Ужгород

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.